Ненависті немає. Тільки холодна лють

152

 
Наталя САВЧУК
Наша Слава, наша пісня
не вмре, не поляже!
 
Зійшло з драконового сім‘я орди нової люте збіжжя –
зазеленіло рясно всюди, криваві роси нам колише.
Розпочались жнива криваві. Як прадідам, так нам під ноги
поляжуть орди ненаситні, впоївши спраглу землю кров‘ю.
З правіку щедро цей чорнозем годуємо ворожим тілом,
щоб хлібом правнукам стократно земля вертала пошанівок.
Ніколи не змовкала пісня над цими славними полями,
бо полягли тут як покоси ворожі орди нам на Славу,
бо тут ворожа лють з правіку годує наші покоління.
 
***
Ненависті немає. Тільки холодна лють.
Ті, що нас убивають, довго не проживуть.
Вижнемо і поляжуть! Хай для діток моїх
Падають орди вражі щедрим зерном до ніг!
 
Бути їх люті хлібом. Бути крові – вином.
Тліти мечам їх вічно під чужим знаменом.
 
Ненависті немає. Тільки німа печаль
тих, кого Бог тримає вже на своїх плечах.
Каже: «Поглянь, у Мене – безмір землі й пісень»!
Чує: «А я загинув, Батьку, за цю лишень»/
 
Бути Вкраїні раєм. Бути в раю тім нам.
Заздрістю захлинатися ворогам.

15.06.2014

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!