Не відаючи символізму, сотворяю у віршах: рими – муки – мухи
Волів, що тягнуть плуг і продирають горло, випускають звуки.
Слонів, великих руко-носів безжалісних до павутиння моїх нервів
й волі.
Ось і собаки розумові суки, їхні виводки – смоктуни із гирла
дурощів.
Із затхлого, холодного бомжацтва, безпритульства самоти
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Видумую людей у ризах благородної породи коней.
Що вже й казать про мене – я
скорпіон.
Перевезіть мене на своїх спинах премудрі черепахи-читачі
Я обіцяю вам сонет,
Та все одно підступно вжалю – я ж поет.