Дату до дати у пам’ять додати,
Можна складати – як річ до речі.
День сувенірний. Шахи і мати.
Посмішки також спакую. До речі.
Грати з малими в ігри яскраві –
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Стануть частіші родинні вечері –
Та в Інтернеті, уже для забави, –
Так, безіменно, стукати в двері.
Совість – не мучить. Час – не покаже.
Зблисне ще раз намальоване сонце.
Карта країни – гротескним колажем
У напівсонній крихкій оболонці.
* * *
Не бажав мені снів солодких.
Бо солодке на ніч – шкідливо.
Танцював на зіницях вогник –
Блискавиця. А сльози – злива.
Цього року зима – зарано:
І на вулицях, і в оселі,
І у душах…Та бумерангом
Знов повернуться дні веселі.
Нав’язався єдиний клопіт:
Всі сніжинки летять – на вії,
Щоб розтанути. Восьма…Сота…
Хто їх визволити зуміє?
* * *
Однакова погода у кімнаті –
На всі часи. До чисел ще не звик
Мій календар. Годинник двадцять п’яту
Годину у добі на смерть прирік.
Холодний дим піднявся від цигарки
І на обличчя ляпасом осів.
У будень – не існує кавоварки,
А також сонця, усмішок і злив.
Кристалізує смуток у надію
(За графіком) – не видимий концерт.
Ще мову цю не вчу й не розумію,
Та вже слова загорнуті в акцент.
* * *
З лісу до міста
Прилетіли сови –
На реабілітацію.
Оселилися
У ялинці
Багатоповерховій.
Вдень маскувалися,
Величезними шишками
Прикидаючись.
Вночі кричали так,
Ніби то машини
Сигналять
Або сингалізація
Спрацьовує.
Двічі
На хибний виклик
Приїжджала міліція,
Раз приїздили
Гасити пожежу,
І тричі
Швидка навідувалася,
Бо кричали десь
Поряд
Якісь ненормальні.
Але ні крові,
Ні вогню,
Ні пограбувань,
Ані божевільних.
Тільки пір’я
З асфальту здіймалося
За тими, хто від’їжджав.
* * *
Так солодко спиться новорічної ночі.
Так смачно пристають святкові кілограми
До розмореного чеканням на диво тіла.
Так невтішно плаче немовля,
Розбуджене оскаженілим феєрверком
Пізньої години.
Так шипить на людей шампанське,
Так із полегшенням спорожняються пляшки.
Так сниться у хвилинній дрімоті
Весь майбутній рік,
Але цього ніколи
ніхто
не пам’ятає.
* * *
Часниковий присмак листопада,
Поцілунки марлеві – і страх.
Та не кров крізь маску, а помада
Проступає на таких фронтах.
м. Бровари на Київщині