“Українська літературна газета”, ч. 2 (370), лютий 2025
* * *
Чуттів і помислів юрма
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Стають живими.
Цей сад. Цей січень. Ця зима.
Цей кущ шипшини.
Ти світ цей бачив.
Але й я
У нім не вперше.
Пощо щемить душа моя
В саду завмерши?
І солод літ, і прикрий лід
В разку шипшини…
І смак ягід, й немов наспід –
Чуття провини…
Хто і кому з нас завинив,
Коли і в чому?
Те знають тільки ясени
Старого дому.
Чому ж весь світ, немов праща
Летить між нами,
Коли ці ягоди з куща
Беру губами?
* * *
Яке чуття! І світле,
і воздвижне…
Яке лице у тебе дивовижне,
Немов зійшло
з козацьких давніх храмів…
Лице надії чи лице омани?
Цей мент життя… І солодко,
і щемно…
Неначе на полотнах кватроченто
Світаєш ти…
І болісно, і рідно.
Спадаєш, як пливке
солоне срібло.
* * *
Мороз грудневий молодий…
І криги плесо.
І шлях твій серце холодить,
Неначе лезо.
Це шлях вкраїнської ходи,
Це шлях предтечі…
Свій хрест важезний
поклади
Мені на плечі.
* * *
Схожі і образом, і подобою
В місячнім світлі,
Як рідко одне одному
ми подобаємося
В цьому світі.
Вином розливу, щонайніжнішого,
Повітрям в квітні
Любов приходить як кровозмішення –
Такі ми рідні.
В колісницях доль ми не стали
іншими,
Не сердься.
Пригубімо світ чорнобровий
змішаний
Натщесерце.
Різні таланом, випадком
знаємось,
В прокрустах мірок
Об тебе душа моя
не набивається,
Як об одвірок.
Засипає по очі світ сивим борошном,
Признатись сором,
Хороше мені з тобою, хороше,
З тобою мені просторо.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.