“Українська літературна газета”, ч. 12 (380), грудень 2025
* * *
ще спекотно а листя вже мало
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
сад спинився у рості та й ми
все на світі з тобою проспали
загорнувшись у сизі дими
тільки визріли в ковдрах вологих
сни які ти на зиму припас –
про найважчу серпневу облогу
саду осами втомою – нас
і здається немає різниці
що за день і яка це пора
та цікаво – чи дощик нам сниться
чи по-справжньому ллє як з відра
* * *
замерзають герані у сінях
під книжками вгинається стіл
світанкові живі світлотіні
заповзають в горнятка пусті
мінус п’ять а далеко-далеко
на рив’єрі туристи меткі
проклинають виснажливу спеку
на яку нам не стало квитків
та насправді уже неважливо
де ми є і погода яка –
пахнуть морем в годину припливу
наші зсунуті разом ліжка
ҐІНКГО БІЛОБА
обережні дими
від городу пливуть аж до хати
ґінкго древній як ми
на гілках два десятки пернатих
в мезозойську весну
ти зростив його світу на диво
стриг верхівку рясну
і дощівку збирав для поливу
предковічні сніги
гартували його – кожна хуга
холоди навкруги
обертали кору на кольчугу
а коли мерзлоти
стало більше ніж неба та моря
то на стовбурі ти
імена наші видряпав поряд –
та за сотні життів
з них зостались лиш ініціали
бачиш – ґінкго зацвів –
ми по ньому себе упізнали
* * *
на грудневому сонці не сохне білизна
несміливо димлять цегляні димарі
я лишаю на лавці по осені тризну –
перестояну грушку і чорний горіх
я тобі обіцяла похід цього року
до клондайків грибних що он там за горбом
та отримати вольну від нош і оброків
хоч на декілька днів нам нелегко обом
заметіль узяла наше царство набігом
тож сезон протривав трохи більше доби
ми не встигли проте під розкошланим снігом
дозрівають поволеньки пізні гриби
і нехай до відлиги іще далеченько
у моїх сновидіннях усе навпаки –
на тонесеньких ніжках зимові опеньки
серед темного лісу горять мов свічки
* * *
натерли кроси та тобі не боляче
ти на вокзалі – слухаєш своє
мовчання що вовтузиться у горлі ще
але словами вперто не стає
чи містика що манить невідомістю –
то вирине експрес то вже нема
чи лиш туман що в ньому зникли повністю
платформа семафори ти сама
немов чекаєш – тиха
і натомлена –
коли чиїсь повідають вуста
про те як під залізними вагонами
тріщить хребет бетонного моста
і про купе де після інкарнації
тебе спитають – «кава або чай?»
твій поїзд вже докочує
до станції
твій поїзд прибуває – зустрічай
* * *
п’ята ранку – нікого нема
океан що замерз на третину
по-весняному тепла зима
по-зимовому білі мартини
ти прийшла засвітла а проте
не згадаєш цей первісний берег
хоч усе промовляє про те
що була тут до нашої ери
притулились безпомічно два
кістяки кораблів до причалу –
може ти – як вони – нежива
чи у часі давно заблукала
мерзла галька втікає з-під ніг
а за спиною кроки ледь чутні –
це тебе супроводжує сніг
із минулих життів у майбутні
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.