Мене звати Даніїл Хабаров,
нещодавно минуло 13 років. Я живу у місті Бердянську. Захоплююся
поезією, відвідую секцію «Айкідо», маю перший розряд з шахів, багато читаю,
люблю грати в футбол. Вивчаю англійську та німецьку мови (спеціалізована школа
з поглибленим вивченням іноземних мов, БСШ №16), та все ж віддаю перевагу
спілкуванню з тваринним і рослинним світом у вільний час.
Став лауреатом конкурсу ім.С.Міхалкова «Пробуємо перо» в 2012, посів 3
місце в Петербурзькому відділенні міжнародного фестивалю «Петербурзькі мости»
2012-«Перший автограф» і фіналіст 2013 року у старшій підгрупі, призер
«Золотого пір’ячка» 2011-2012 років, переможець та учасник 12-ї наради юних
обдарувань і абітурієнтів Літературного інституту імені Горького, Москва, 2012.
Мрію глибше пізнати світ поезії, спробувати себе в літературному
перекладі, збагачуватися новими знаннями, мрію вступити до Українського
Гуманітарного ліцею, щоб вивчати ще японську мову.
Ми всі – діти українських золотокосих степів, блакитних мирних небесних
і морських далей. Ми їмо золоті українські хліби і п’ємо молоко, насичене
вільними просторами, це все в нас і нам є чим пишатися. І в наших силах змінити
життя на краще нашими знаннями і досягненнями.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На блакитній скатертині
Височіє цар небес,
Очі в нього темно-сині,
Має сорок він чудес,
Цілий день світ Божий бачить,
Тільки ніччю спочива.
***
На заквітчаному полі
Дозріває край чудес,
І літає серед волі
Посланець легких небес.
Тут спориш і конюшина
Вас затягнуть в дивосвіт,
Виглядає із-за тину
Хлопчик-мак середніх літ.
Невдоволених немає,
Лиш старий бур`ян бурчить,
Та ніхто це не вчуває,
Бо джерельце тут дзюрчить.
В дивополе завітайте,
В дивосвіті поживіть,
Хоч по небу політайте,
Тільки добре щось зробіть!
***
Про100, про100ро і чисто
Кличе до 100лу барви100
Гарне в дукатах нами100
Квітне 100жар кольори100.
***
Земля в людини на долонях
Цвіте як квітка неземна
А розуміє тільки сонях
Що в всесвіті вона одна
Зірок багато, та гарячі
А землю маєш боронить
Хто не боронить – ті незрячі
Не зможуть серцем полюбить
м. Бердянськ