Микита Рижих. «Повітряна тривога серця…»

“Українська літературна газета”, ч. 1 (345), січень 2023

 

* * *

Повітряна тривога серця

Хтось дряпає вічним лютим

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

 

Беззмістовні ласощі трав

Навіки заснулих під душеснігом

 

***

Навшпиньках час

Руйнує

Лабіринт пейзажу

 

Камінь на березі моря

Лише один камінь

О Адаме о Єво

 

Камінь сірий камінь

Захований у жовтий пісок

Чи набуде він колись

 

Кольору стиглого яблука

Хто з нас Адам а хто Єва?

Хоча насправді яка різниця

 

Зовсім інше питання

Чи будемо ми колись разом:

Коханці друзі вороги хрущі

 

Та бодай дві піщинки –

Чи будемо ми колись разом?

Чи посіємо щось у піску

Чи віднайдемо в морі

У клаптиках неба

Самих себе?

* * *

Імені немає.

Ти це розумієш?

Послухай уважно імені насправді

 

Не існує в природі.

Чи варто його віднаходити

У полум’ї танго кінцівок

 

Відрубаних у війнах

Шістнадцятого дев’ятнадцятого

Чи будь-якого з поміж двадцяти одного

 

Століть? Ті кінцівки

І нині висять над нами як сонце

На цьому морському узбережжі

 

Куди веде той місток

На якому в тобі

Мені вперше вдалося знайти себе

 

Чи він взагалі тепер існує

І чи існуєш на світі ти

Чи ховається щось або хтось

 

За ім’ям?..

Суцвіття міста падають додолу

Його несуть додому

 

Порізаним на шматки

І вже на кухні різні люди

По-різному готують з нього страви та й кажуть:

 

Я тебе не люблю

Моє ім’я Суламіфь

Євредика Пангея

 

Я не помру за тебе

Я не назву своє колишнє ім’я

Я не покажу тобі серед дикого шляху

 

Такі далекі близькі рідні зорі

* * *

Мудак Іуда був

Схоплений центуріонами

Тому сам

Ісус взявсь за нього молитись

Іудо з іскаріоту

Цілую твої голі ступні

Помри пробач

 

І тут проспівали треті півні

Помри пробач

Цілую твої голі ступні

 

І тут проспіва…

У небо злетів голуб

 

* * *

Зонг зонг

Осінь

Забуте листя води прагне вогню

Завтрашнього сонця

 

Цикади цикади

Чи ми у пилу днів загрузли

По самі сухожилля

Чи то в багатті ночей крадькома

Перетворилися в зошит місяця

 

Цикади цикади

Ми летимо на північ

Тому що всі інші сторони світу були зайняті

 

Цикади цикади

 

Зонг зонг

Це стрекотіння ранньої осені такий несхожої

На саму себе

 

Зонг зонг цикади цикади

Передвісники завтрашнього сну

На квітці

Лапіни

Ми спокійно поснули

Не думаючи про те

Що прокинемося вже у новому світі

Цілковито іншому

 

Цикади цикади

Разом доживемо до самої весни

 

Цикади цикади

І я і ми і ти

 

Цикади цикади

Доживемо доживемо до весни

 

* * *

янголи засинають

прокидається мафія

 

небо тане як морозиво

життя тане як небо

 

постріли грають у наздоганяння

тіла грають у хованки

 

один два три

дитяча гра дорослих

 

чотири п’ять шість

смерть летить

 

* * *

Із чого сліпити повітряні переходи окрім невідомості

Невідомо

 

Міопія ласощів сухих утомлених від ліпки очей

І бруд бруд

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/