“Українська літературна газета”, ч. 4 (384), квітень 2026
* * *
Написалася доля
Якось неоковирно,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Ніби все відбулося,
А здобутків катма.
Все б тобі по юдолях,
Ворохобна кровино,
Все б т’і бгати волосся,
Мов голодна кума.
Невзаємне кохання,
Підколодна змія ти,
Мляве, зарозуміле,
Мов зозуля у жить…
Осінь. Тепла й охайна.
Можна б і засміятись.
Треба тільки проміле,
І бажання їх вжить.
БІЛЯ ПЕРЕХОДУ
Не один чатує цербер
перехід між «дай» і «на»,
Кожен світ гребе під себе,
І на кожному війна.
Й кожен хибить, зрідка трафить
(як провіщення гало),
Й кожен накладає штрафи
за статтею «Декалог».
Й кожен наминає парші,
чи знічев’я дасть парла.
Й кожен хоче зватись кращим…
Хм… Туга долю пропила.
НЕУНИКНЕННЕ
Я і ніч, конфлікт неуникненний,
Тиша не учасник (не дзвенить),
Полум’ям взялися манекени,
Інеєм оздоблюється нить.
Краще б їй було допір згоріти,
Чи порватися б десь там ген-ген,
Коли тричі в темпі Ріо-Ріти
Обійшов планету гідроген.
А вона, неначе пуповина,
в’яже квамперфект і сьогодень,
А душа не винна, а повинна.
І ні пари з вуст, анітелень.
НЕМАЄ ПОТРЕБИ
А життя все частіше повторами,
А мистецтво й собі – лавротворами,
А чому ж би і не скористатися:
Є люб’язно простягнута ратиця,
Є бажання вчергове вдостоїтись,
І немає потреби простою йти.
ЛИСТОПАД ФЛЕШБЕКІВ
Гонор, гонорея, гонорар…
Чи бува не спільнокореневі?
Тільки прошу, не вчиняйте нервів
В парадигмі «Семенко-Кобзар».
«Семенко-Кобзар» – для дисертацій,
Там і сало в дьоготь перетруть,
І вже ним напишуть на китайці,
Круть і Верть, мовляв не Верть і Круть.
А потому черговий новатор
з певністю гатунку МРТ
знівелює чийсь авторитет:
«Величати (ім’ярек) не варто».
Й листопад, по ловленню флешбеків,
З вічністю замутить па-де-де,
Й хусточка марктвенівської Беккі
На гранітну пам’ять упаде.
НЕСПРИЙНЯТНЕ
Пройшла кістлявої коса,
Зросли хрести замість отави,
Світ чується комсі комса,
Не взявши жодної октави.
Та він оклигає, йому
не знайдено альтернативи,
А я поплачу, і сприйму,
Сховавшися за наративи.
Ні. Не сприйму, бо вже повік
не матиму собі утіхи…
Хоч би Морфей куди повів…
Та щоб не повертатись тільки.
ОСТАННЯ ЛЮБКА
Десантується березень
на парашутах сніжин,
На життєвій шкалі
лиш дві позначки: «пізно» і «рано»,
Тільки сніг не причетний
до акту між нею і ним,
Прохолоду ВОНА генерує.
Сумлінно. Старанно.
Тож йому не зігрітися
навіть згорівши дотла,
Марно хукати в спогади,
наче в долоні замерзлі…
Та бува усміхнеться,
отримавши дозу тепла
від своєї останньої любки,
Кривавої Мері.
м. Слов’янськ
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.