***
Навколо мода осені панує,
Цеглово-жовтий, аж космацький крій.
І дуб крислатий, вже старий, не чує,
Що втік від нього жолудя́ний рій.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
А хтось доїть з невидимого вим’я
Дощів небесних світле молоко,
І трусяться, відчувши передзим’я,
Високі буки в сірому трико.
Ця осінь жалить вітром, наче оси,
І без опеньків пні стоять сумні,
З дерев звисають жовтогіллі коси,
Рахуючи свої останні дні.
Утративши і силу, і принаду,
Ніяковіють трави на землі,
І, звечора віддавши совам владу,
Спить на горішках вивірка в дуплі.
І знов ця пані шурхотить листками,
Її печаль не потребує слів,
Бо пан давно у вирій із пташками
Здійнявсь, але назад не прилетів.
Він десь її за хмарами чекає,
Та це побачити звідсіль дарма.
Тут парк, паркан, а там — усе безкрає…
І восени там осені нема…
***
(Іронічне)
Де ж те літо бабине забарилося?
Чи в дорозі воно заблудилося?
Чи на буйних вітрах простудилося?
Чи з торішнього сну не збудилося?
Чи ковідом воно заразилося?
Чи на митний контроль наразилося?
***
Вітер листям трясе,
Наче гривою лева,
Вітер листя несе,
Роздягнувши дерева.
***
У небесах за цяточкою цяточка —
Летять птахи клинами й табунцями,
І кряче під кущем кривенька качечка,
Що залишилась зимувати з нами.
***
Ти стоїш на узліссі осіннім,
Пахнеш вітром і пахнеш дощем,
Своїм поглядом ніжним і синім
Протинаєш мене, мов мечем.
***
Осінь скручується в бублик, у спіральку,
Осінь чахне, осінь догорає,
Кінь у гриву вкутаний, як в теплу шальку,
Вже останні стебла допасає.
ЛИСТОПАД
Ще листопад, хоч листя вже немає,
А скорше пада дощ і навіть сніг,
І пес самотній уночі блукає,
Щоб комусь дотулитися до ніг.
В плащі й куртки закуталися люди,
А дехто навіть шальку одягнув,
Бо вітер грюка холодом у груди
І на плечі під коміром заснув.
У місті — мокрі пальці, мокрі п’яти,
А в селах — мокре все і поготів,
І плаче у дуплі нечутно дятел,
Що він у теплий край не відлетів.
***
Холодно, бр-р-р, зимно, бр-р,
Неприємно.
Осінь вже пізня. Хоч ще не пізно —
Вже темно.
Вітер — дмух, буря — бух
Просто в груди,
З носа тече, в горлі пече,
Кашляють люди.
Гостре повітря, зуби болять —
Дупла і діри…
Брешуть політики, брешуть пси,
Не мають міри.
Осінь надворі… Осінь залізла
В кожен куточок,
Змінивши колір, упав за комір
Мокрий листочок.
***
Якби миску юшечки гарячої
І хоч трошки радости дитячої…
Якби при каміні руму й чаю з тістечком,
То здалася б осінь теплим літечком.
м. Коломия