Моя тривого і надіє…

128

Сказав Господь: – Ти не ходи до них,

Бо наберешся невигойних лих. –

Тож терням поросла моя дорога,

Зосталася стежинонька до Бога.

 

СПЛЯЧА КРАСУНЯ

Говоруни, замовкніть хоч на мить!

Вона іще не вмерла, просто спить,

Зморилася од визиску й проклять.

Їй щасна доля тільки снилась.

Над нею стражники стоять,

Бояться, щоби не збудилась.

І де ж той лицар із мечем,

Щоб розігнав оцих нікчем?

 

ПІСЛЯ БАЛУ

Вдоволена напоями і балом,

Прийшла додому й закусила

салом.

 

МАМА ДИВИТЬСЯ ТБ

Оголивши верх і низ,

Рідна донька за стриптиз

Мала оплески і приз.

Матінка ТБ дивилась,

Тихо плакала й молилась.

Батька вдома не було…

Реготалось все село.

 

«ВЕЛИКИЙ ПАТРІОТ»

Сховавши у кишенях дулі,

Сьогодні він побіг до Юлі,

А завтра й матінку продасть

Отому, хто побільше дасть.

 

***

Щось не чуть сердючки вєрки,

Перейшли на фейерверки.

 

***

Не знаю, з ким душа твоя ночує.

Одне лиш відаю: мене вона не чує.

 

***

Отож стогну або мовчу…

Коли б я знав, якої ночі

Мене русалка залоскоче,

Хоч насміявся б досхочу.

 

НА КОНУ

Розмальована псяюха –

Ані голосу, ні слуху.

Розпрощалась із спідницею

Та викручує сідницею,

Скаче гопки, повзе рачки –

Славу матиме … співачки.

 

***

Набачивсь різних індивідів

І вірив їм колись давно.

Довірливий… На жаль не відав,

Хто з них – людина, хто – лайно.

 

***

Геть як у часи союзу:

Понад вечір, потайком

Ішла Муза голопуза

Із доносом в райпартком,

Заодно – і за пайком.

 

ПЕРЕД ВИБОРАМИ

А у нас нові події –

Будем славні на віки

Педарасти і повії

Об’єднались в профспілки.

 

***

Я – вор! – один таки зізнався,

Аж звеселився прокурор.

І поки дивний суд сміявся,

Злодюжка здимів за бугор.

 

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Пресвята Богородице!

Що ж це робиться?

Нібито сіємо,

А вона не родиться.

 

***

Занадився журавель

До бабиних конопель

І, потрапивши в оману,

Став, бідаха, наркоманом.

 

***

І де той ворог, де той друг?

Анахорете, зрозумій!

Так почужіло все навкруг,

Що вже і сам не свій.

 

***

До нашої клуні

Позлітались луні,

А можливо, то шуліки

(Бо різниця невелика),

Їм би тільки щось украсти.

Боронімось од напасти.

 

***

Що за химерія?

Ожив Берія,

А за ним Джугашвілі і Скрябін,

Дяк Кирило й великий рабин…

 

***

В Норільську нори рив мій батько,

Шукав скарби у вічній мерзлоті,

Щоб нині злодії-скоробагатьки

Цепи – до пупа – мали золоті?

 

***

Як відкурличуть журавлі,

Прощаючись зі мною із туману,

Я попрошу їх повернутись до землі,

Де був, і є, і завтра з праху встану.

 

***

Хотів на дівку взять патент,

Аж, виявилось, імпотент.

 

***

В кущах сиділо дві зозулі.

Одна збиралася на гулі,

А друга виміряла,  де

Й кому яєчко підкладе.

 

***

Хлебчу все більш російську тюрю

Та, мов сказивсь, мініатюрю.

 

***

Легковажний парубійку,

Не хапай козу за дійку,

Бо коза ота рогата

Влучить в око супостата.

 

***

Допоки на папері я

Царапав, що хотів,

Нечистий із імперії

Ізнов наслав катів.

 

***

Бительниця і терниця

(Хто знає суть цих слів?)

Ось-ось до нас повернуться

Із конопляних снів.

 

***

Зусібіч чорнокрильці налетіли,

Не маю сили дати одкоша…

Нічого більше тіло не хотіло,

Лише тужила зранена душа.

 

***

Де мене по світах не носило!

Я спізнав і незгоди, і вись.

Ні війна, ні чума не скосили,

І негідникам не покоривсь.

 

***

Не озирайсь на кожен зад:

Немає путівця назад.

 

***

Озвіріли казнокради,

І на те немає ради

Ні в судді, ні в прокурора.

Горе.

 

***

Моя тривого і надіє…

Чи діє Слово?

Діє! Діє!

 

ОМАНЛИВА ВЕСНА

Позеленіло все, що було білим,

Садочки заходилися цвісти,

Та заморозки ясенквіт побили.

За що караєш, Господи?

Прости.

 

***

Як ті воли, йдемо помалу,

Безвихідь переходить в страх.

Хто зможе зупинить навалу

І дати зайдам по зубах?

 

***

Щоб мати хліб, вклонися полю,

Щоб мати совість – не мовчи.

Пора пересівати волю.

Вставайте, мужні сіячі.

 

***

У вишиванках псевдопатріоти.

Який красивий камуфляж!

А вислід їхньої роботи:

Народ оповива міраж.

 

***

Гуляють ХЛОПЦІ-ЛЮДОловці

І ночі мало їм, і дня.

«Щоб ви гуляли на верьовці!» –

Сказала б степова рідня.

 

***

Спилявши молодого дуба,

Регоче в лозах сатана.

Над ким смієшся, душогубе?

Ще виростем!

Тобі – хана.

 

 

***

 

«О, земле, велетнів роди!» –

Просив колись Павло Тичина.

І народила (для орди?).

Погибла добра половина…

 

***

А вже скоро возовиця,

Хоч би не спізниться.

 

***

З віку у вік життя тече,

З віку у вік люд рече:

Ті, що під сподом,

Звуться народом,

Ті, що вгорі, –

Лихварі.

 

***

Здавалося, півкроку до мети.

Ми ж кореня одного й окоренка!

Врізнобіч долю тягнемо, брати,

Забувши клич безсмертного

Шевченка.

 

ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНЕ

Чи ти турок, чи могол –

Довкруг дірки «ореол».

 

МРІЯ ЖИВОГЛОТА

Для того, щоб набити пельку,

Зосталося продать земельку.

 

***

Їхня пісня, без мелодії.

Глумляться окупанти й злодії.

 

***

Лунають рапорти бравурні,

А ми вислухуємо, дурні!

 

***

Злодійкуватий бюрократ

В підніжках прагне нагород,

Нас назива «електорат».

А де ж народ, а де ж народ?

 

***

Верховне все тепер двомовне,

Отак як і було колись.

Куди пливеш, наш вутлий човне?

На те й Валуєв не спромігсь.

 

***

Ти бачив, як горять степи?

Ти чуєш, як людина стогне?

Стожильний люде, не терпи,

Змети це кодло велемовне.

 

***

Гей, ви, хлопці-пустодзвони,

Вишиковуйтесь в колони!

Як гучніше закричиш,

Будеш мати грішний гріш,

А коли піднімеш гасло,

То дадуть на хліб і масло.

 

***

Пощо мої наївні строфи,

Коли довкола катастрофи?

 

***

Не обманюй мене Маня,

Не нагадуй про любов.

Я тепер вогонь кохання

Вже, здається, поборов.

 

м. Київ

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!