“Українська літературна газета”, ч. 9 (353), вересень 2023
***
Акробати, священники і гульвіси
Відьми, яких треба спалити чи повісить
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Поетеси, принцеси, танцівниці і царевбивці
І ще п’яниці, яким щодня прилітає по пиці
І ще лихварі, і перекупи, і курви ще –
Ніхто із них не хотів жити над урвищем
Казали, навіть переконані самогубці
Підходили до урвища і розгублювалися
І влада міська кидала урвищу в пельку
Тих, хто вмер від чуми, і потопельників
Страчених за богохульство, і вішальників,
Але урвище тільки більшало. Більшало
Хтось мав жить біля нього і зменшувати його апетити
І не пускати його до міста. Принаймні, спробувати не пустити
І знайшлась міська божевільна. Назвемо її Валя.
Сказала: «Окей, я буду жити над проваллям
Не таке-то воно страшне, якщо вдивиться»
І всі зраділи, що десь дінеться ця вдовиця.
З урвища валить дим, над ним день догорає
Валя вселяється в занедбану хату скраю
Чує, як на даху гніздить птаха
«Тепер, – думає Валя, – головне не поїхати дахом
Але хіба то вперше роблю я дурощі?»
Валя сідає на край і звішує ноги над урвищем
І раптом чує: «Ти геть нарвана і пропаща?!
Чого сунеш ноги мені у пащу?!
Іди звідси, жінко, не треба в мене вдивлятися!
До мене падали люди, верблюди і телята
Усе, що наблизиться, буде з’їдено і перетравлено!»
Валя ходить по краю, збирає пахучі трави
І каже тихо, мов сіє борошно через сито:
«Я вкину до тебе пісню свою, з’їси то?»
Так і живуть. Урвище вечорами вищить і гавкає
Валя сідає на край, дістає цигарку –
Забула сказать, вона ж курить іще –
І виспівує все життя своє в пащу урвищу
Птаха із даху підспівує і присвистує
Небо над ними зморене і розхристане
І навіть урвище трохи стихає і підмугикує
А потім Валя заходиться сміхом.
Довгим таким, до гикавки
Птаха змовкає, чи то знічена, чи налякана,
Зорі падають в урвище, дряпаючи його горлянку
І Валя думає: «Боже, яка ідилія
Лежати над урвищем поміж бадиллям
Ніби випала зі світу цього в якесь позачасся
Де закінчується урвище? Де, зрештою, я починаюся?»
І Валя, бувало, лежала так до світанкових сутінків
Вона, здавалося, бачила саму суть,
Бачила сенс життя, заглядала в саме осердя
Але потім настав початок серпня
Десь тоді до Валі прийшли містяни
Вони сказали: «Валю, ти це не стягнеш
Урвище збільшується. Тріщини вже біля міста
Ми вже шукаємо урвищеборця-спеціаліста»
І пішли собі.
Урвище верещало: «Валю, співай!
Заговорюй мене, як рану на шкірі!
В надії співати легко, ти співай у зневірі!»
Серпень краще переживати на видиху
В серпні все непохитне можна розхитувати
Валя мовчала, днями сиділа на призьбі
Зовсім спустошена, оніміла і виспівана
Пісня її, наче сухе стебло, горло колола
Валя мовчала, Валя втратила голос
Вона перестала їсти і заплітати коси
Вона думала: «Окей, в мене лишився останній козир»
Вона підійшла до урвища і прошепотіла губами пошерхлими:
«Ось я уся. Візьми мене в жертву
Можеш мене пожувати і з’їсти
Але відійди від міста, не чіпай моє місто
Не будь його жахом, не будь йому згубою»
Урвище зареготало, завило і загупало:
«Нарешті, Валю, ти доспівала свою баладу
Падай тепер на дно, ніби підстрелена птаха, падай!»
І Валя ступила крок і розчинилась у падінні.
Мимо летіли зорі, мимо летіли тіні
Й повітря таке густе було, ні видихнути, ні вдихнути
І Валю перемелювало, захитувало і нудило
І коли їй здалося, що вона вже таки конає
Валя раптом прокинулася в хаті скраю
Валя вийшла надвір – і в неї мовби скрутило всі нутрощі
Не було більше урвища. Не було більше урвища!
Ніби хто зашив дірку на простирадлі
Валя сиділа в траві і питалася: «Я щаслива? Я ж рада?»
А потім пішла збирати свої манатки
І думала: «Поїду до Риму, Відня чи Монако
Працюватиму прибиральницею в зоопарку, житиму з хіпі
Всім буде плювать на мої чесноти і хиби
І в місто моє більше я ні ногою»
Валя пішла світ за очі. Урвище в її серці гоїлось.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.