“Українська літературна газета”, ч. 11 (379), листопад 2025

(Пам’яті Йосипа Дудки)
Я отут, як скіф, тепер…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Я скіф на дикому кургані.
(«Скіф», Йосип Дудка)
Стежина в’ється до курганів –
Тут скіфи сном вросли
в тугий пирій.
Гострив думки і душу ранив
Поет в зажурі мовчки на горі…
А синя даль курилась часом,
Все бачив: я отут, як скіф, тепер –
За землю рідну!.. Зайди ласо
Жадали край. Та мужній люд –
не смерд.
Хоробрі вої – до загину:
Свистіли стріли,
щербились щити.
Живий хто ще –
справляли тризну.
Століття йшли…
Приперся і Батий.
Все сплюндрували і спалили…
Та з попелу залюднювався край.
Народ наш дужий, в ньому сила
Дажбога, Перуна з дідів
пра-пра….
Я – свій отут! Приріс корінням,
Козацький рід мій тут –
міцний, як дуб.
Сула під берегом осіння,
Як Бог, в мій з’яви день
вдихнула дух!..
Коли ж то Правда, воля буде?..
Мовчать могили…
На душі – біль-шрам…
Та чесно жив на користь люду
Поет наперекір усім вітрам.
Любив. Тривожився…
«Знать доля
Така вже випала тяжка…»
Зазнав
Тортур німецької неволі…
Любить Вітчизну, мову –
це вина?..
Весна. Берізки – в зелен-строях,
В гай кличе серце пісня солов’я,
І ластівки – під стріху.
Он як
Ладують дружно…
Хлюпа течія…
Стежина в’ється. Оживає
Природи дух правічний і земля.
Стає хтось знов за волю краю,
І знову скіф – рукою звіддаля…
Без мови – як без Сонця!
(Рондельна глоса)
Нема життя без сонця й руху,
без мови – знай! – немає нас.
Лиш рідне слово – Фенікс духу,
ним воскресаєм повсякчас.
Йосип Дудка (катрен)
1.
Нема життя без сонця й руху,
Душа народу – ріки мови.
У ріднім слові – просторово,
В нас цільність неба
з вічним духом.
Вербі шепоче вітер – слухай:
Любов’ю Світу диха овид,
Нема життя без сонця й руху,
Душа народу – ріки мови.
Води з криниці випий кухоль –
Чужа облесливість не зловить,
Брехнею душу не підмовить,
Бо повза лиш безсонна муха.
Нема життя без сонця й руху!
2.
Без мови – знай! – немає нас,
Бездухим наче, розум – голий.
Не нарікай тоді на долю,
Коли покличе Божий глас.
Душі мудріша із прикрас,
Покон – що правду явить, волю.
Без мови – знай! – немає нас,
Бездухим наче, розум – голий.
Пісень, поезій, дум – Парнас.
Не грай в житті чужинські ролі.
Не гнись лозиною додолу.
Завіт нам Дудка дав якраз:
Без мови – знай! – немає нас.
3.
Лиш рідне слово – Фенікс духу,
Зметнеться з гару попелищ.
Свій перший згук не загуби ж,
В які б не втрапив завірюхи.
Не дасть земля тобі оглухнуть,
Святим плечам – святий і криж.
Лиш рідне слово – Фенікс духу,
Зметнеться з гару попелищ.
Порепана ріка. Посуха.
Та скриню прадідів з горищ –
В ній мови скарб завжди зорить.
Ніколи животок не струхне –
Бо рідне слово – Фенікс духу.
4.
Ним воскресаєм повсякчас –
Єдиним словом рідним мами,
Що сповиває нас роками,
Молитви шле ним раз-у-раз.
В нас мова не для лжі, образ.
Наділим Світ душі дарами.
Ним воскресаєм повсякчас –
Єдиним словом рідним мами.
Здолаєм звивистих терас,
Відчуймо долі колисань ми,
Несімо слів священний камінь.
Нам рідне слово дав Тарас –
Ним воскресаєм повсякчас.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.