“Українська літературна газета”, ч. 12 (380), грудень 2025
1.
Він йшов мені назустріч
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Розкішний білий лебідь
Небесні очі з сумом
І капелюшок небом
Здивовано мовчала
Дала дорогу звісно
О Боже як бажала
Те видиво розкішне
Щоб голосом торкнувся
І пригорнув до серця
Аж край душі здригнувся
І в нього зором сперся
Вивчав мене той погляд
І руку тис уявно
Вже білий лебідь поряд
І крил пір’їна тягне
Думки кружляли в танці
Де все святкове й біле
Злякалось того глянцю
Моє осоння спіле
У себе заховалась
Закрила двері слова
Чому ж чудна вагалась
Коли була готова…
2.
Моя весна найкраща
Бузком життя п’янить
А я шукаю щастя
У китицях суцвіть
З весною мені легко
Ми друзі от і все
Давно уже колеги
Хоч різні на лице
А вчора біля хати
Весна таки здалась
Нема нозі де стати
Тюльпаном зайнялась
Тоді дотепно й щиро
В лице мені пилком
Сказала хоче миру
І запаху диплом
Щовечір поливаю
Послання від весни
Коли ми разом знаю
Стіл повний восени
А нині по обіді
Де спить трави покіс
Граблям щоб не в обіді
Загорнула все на віз
Моя весна найкраща
Ясна до підошов
А дощ ворожих градів
Убити нас прийшов
3.
Я люблю коли довкола
Все цвіте співає
Зацвіла черешня впору
Дощ їй помагає
Груша кинулася бігти
У густе цвітіння
Ружа виставила нігті
Щоб густіші тіні
Слива жовта аж прогнулась
Годить урожаю
Небо з гуркоту проснулась
І в підвал тікає
То не сон то визволяти
Йде москаль на танках
Небо крають росомахи
Рвуть мої світанки
Ну скажіть хороші люди
Підкажіть благаю
Якщо поле риють танки
Куди йти врожаю
4.
Метеликом рожевим сіла
На полотно високих мрій
У квітах маю блискотіла
Розкішним кольором з-під вій
А місяць май рожевим блиском
Тримав метелика за крильця
І підпускав тебе так близько
Що тільки в сні таке присниться
На пурпуровій хмарці вдвоє
Ми довго плавали й мовчали
Хмаринок сонячні сувої
Осанну нам у ніч співали
Купав мене веселий травень
І ти торкався того дійства
Складався в серці пісні Славень
Й кричав
Закохуйся не бійся
5.
Пісня моя буде світом літати
В небо широке полине
Земле свята ти моя рідна мати
Й сонцем налита калина
В гори полине за море і ріки
Птахом у небо широке
Слава у неї висока й навіки
Волею прибрані кроки
В полі широкому пісня озветься
Птахи окрилять ті звуки
Терну колючого лихо минеться
Воля потисне нам руки
В небі широкому пісня набуде
Чисте і ніжне звучання
Славу високу у світі здобуде
Шану і слово похвальне
Вірю що райдужно буде звучати
Слава моєї країни
Кращою піснею вийду стрічати
Слово її солов’їне
І аж від неба до синього моря
Світло свободи засяє
Мову мою і пшеничні простори
Кожен в цім світі узнає
Бо Україна моя рідна мати
Серце моє і розрада
Краща зі струн моїх буде звучати
Вільно
І я цьому рада
6.
Без вас не живу а страждаю
хоч з вами іще не жила
я медом солодка бджола
думками усім догоджаю
не бійтеся мого жала
Є вулик у мене й вощина
що вміють медами рости
мій Боже за слово прости
боюся я снігу мужчини
що може зійти з висоти
Та віддаль мене забавляє
король ви чи вуличний франт
любов має зрілості фант
і пісню поваги вставляє
уже бездоганний гарант
Без вас я живу і співаю
в обіймах у небо лечу
усе ще мені по плечу
та зранку одна просипаюсь
де повна подушка плачу
Буває що голосно каюсь
що з вами іще не жила
хоч медом багата бджола
словами мов бритвою краюсь
сумую що вас підвела
7.
О пане любий пане любий
одна
і серце в однині
розвішує думки сумні
чому явились в снігу шубі
хоч на розкішному коні
Посіяли думок зернину
не замели стежок
о ні
вони всі вишиті в мені
зима признаюся не винна
що у вас очі неземні
Ви розбудили слів ялину
розсипали
казковий дим
У ньому ще немає зим
а зрілі китиці калини
здались вам келихом гірким
Ще буде літа небо синє
зелені
визріють жита
де пісні ходить висота
і в серці виросте прозріння
що вибрана зима не та
О пане любий пане любий
я наодинці
не одна
вже ваша не болить зима
не появляйтесь в снігу шубі
я не відчиню вам вікна
8.
Запитала я в калини
в чому її сила
що така красива
та подумала хвилину
і мудрість струсила
Не шукаю я любові
не хизуюсь квітом
силу беру літом
а узимку лист багровий
вчу повітря гріти
Не сварюся коли гілку
дівчина зломила
й боляче зробила
у калини своя мірка
любов має крила
До синичок посміхаюсь
клюють мою вроду
в будь-яку погоду
не жалію не зітхаю
даю не це згоду
Часом вітер пробігає
вміє сісти в листі
бубку ягід з’їсти
і до кашлю ліки маю
в гроновім намисті
На китицях сніг тримаю
а в зимову стужу
із зайчиком дружу
людям всім добра бажаю
Україні служу.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.