30 травня – роковини смерті Михайла Слабошпицького
Михайлові Слабошпицькому
Світла пам’ять і спокій твоїй душі
Перебираю пучками й очима
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
клоччя часу.
Торкаюсь облич-
стали світлими темні,
стали святими світлі…
Ми серед них- клич!
Пам’ять друкує картинки:
книгарні,кав’ярні,кінцеві зупинки стріч-перехресть.
Доріжки слуху
не розмагнічені: життя–жерсть:
ненависники стали рідними,
заздрісники-ніжними,
злісні –
тихо цвітуть…
Крутиться веретено-
ниткою міряю путь.
Хлоп’я з конопельок зіткане
пише чорним чорнилом.
Очі кольору річки беруться смагою болю. Терпи!
То Парка в’яже вузли на обніжках долі.
То Параскева П’ятниця бажає сили й снаги.
Сирова нитка Слова
тебе підперезує,
Води полощуть,
вітри зчищають…
Світлі й святі
з любов’ю дивляться
із небес:
Словом тебе замовляю.
Словом ти підперезаний.
Слово тобі говорить,
аби
ти з недуги воскрес!
…Ти зведешся на ноги.
Пальці злегка тремтітимуть.
Ось-чистий зошит і ручка
зі срібним пером.
Ти нікому нічого не винен-
хіба що собі і Слову…
А я чекаю на каву,
Друже мій золотий.