Леонід Тома. Нова Троя

414
  1. ВЕРТЕП

Вислизне сон

Зеленим перевеслом,

Веслом небесним

Об чубаті трави…

Який вертеп це!

Одкриваю тряп’яну

Зім’яту завісу –

Я вісник!

Я провіщаю

Відживлення нервів

У планетарному мозку.

Оживає

Падалішнє стерво,

Наркоман вимолює дозу

Весь наколотий мікрочіпами.

Я ж провіщаю

Техногенне вимирання!

Ось здихають

Динозаври ЕОМ,

Блохи діодів відсвічують.

Метеор  Великого Вимирання,

За ним – облом.

І крізь плити екранів

Проросте трава

Покликана із забуття.

Не бійтеся, ви,

Що присмокталися

До екранів,

Татуйовані мікрочіпами.

Вигинається

Світова мембрана

Між невічною вічністю.

Перуки електронних дротів

Взялись

Життєдайною цвіллю.

Гряде оновлення світу,

Золоте божевілля.

Воля Бога пронизала

Сутани фарисеїв…

Боже! – я вільний!-

Руки простер пророк.

Китайська стіна

Світових мавзолеїв

Обвалилась з гуркотом,

Воля  – бог.

 

  1. ПОТОП

Ви – в’язні

Інтернетної сіті,

В її чарунках

Мертві риби.

Невже Слово

Найперше у світі

Заплуталось в нулях

І одиницях?

Вільного Духу вітер

Сьогодні обриває дроти,

Обрушує антени.

Доволі скніти

В печерах квартир,

У казармах,

Де пріють портянки.

Ми повстали проти

Технотронного звіра,

Ми – вчорашні раби

Окаянні.

Це новий

Всесвітній потоп,

Де потоне

01-00-10.

І на хвилях його

Вже не Ноїв Ковчег,

А «Летючий голландець».

Примарний корабель

Технотронної ери,

В його вітрилах-екранах

Живі лики

Мертвих людей

З очима-циферблатами.

Немає більше ідей.

Нову Трою шукає

Новий Еней.

 

  1. ДЕРЕВ’ЯНИЙ КІНЬ

Хто про що,

А я про Україну,

«А де вона?»–

Хтось на вухо скаже.

Чи й нам пора

Нову Трою шукать?

Або вже, як карта ляже.

Невже ми впустили

Дерев’яного коня?

Ніхто не почув

Віщування Кассандри.

І невже знову

Еней вітрила підняв

Та й подався

У мандри.

І це тоді,

Коли світ замовк,

Викашлює в маску

Недоношені ідеї.

Ворота відчинено,

Ми за крок,

Ми знову готові

До мандрів Енея.

Невже в розломі

Технотронного здичавіння

Колишніх ідей тремтіння?

… Он вона падає

Китайська стіна,

Хмарочоси тремтять

На Манхеттені.

Тора технотронна,

поети,

А в екранах віруси

І спірохети.

Гей, Енею,

Виглядаю твої кораблі.

Може, знайдемо

Місце у світі.

Та нема України

На всій землі.

Бо ми ж таки-

Її діти.

10.05.20.

 

  м. Харків

“Українська літературна газета”, ч. 17 (283), 28.08.2020

 

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!