Костянтин Мордатенко. «Створи мені, о Боже, чисте серце»

“Українська літературна газета”, ч. 1 (381), січень 2026

ПСАЛОМ 1

блаженний чоловік, який не ходить

за радою безбожних, не сидить

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

на зборах пліткарíв; залаштункових

не має обіцянок; завсігди

 

в Господньому Законі насолоду

він має і роздумує над ним

всякчас; як дерево, що над потоком

води посаджене, й свої плоди

 

дає в свій час, і лист його не в’яне,

не опадає; все, що чинить він,

йому щаститься, бо замилування

у Господа – не згасне решта днів;

 

не так в ледащ: вони, немов полова,

що вітер розвіває; на суді

безбожники не встоять і на зборах

спасенних – згинуть грíшники; тоді

 

голодні й правди спрагнені, вигнанці –

до Господа ітимуть навпростець,

бо Він дорогу праведників знає,

відступників дорога – пропаде…

 

ПСАЛОМ 13 (12)

о Господи, чому мені так важко?

докучливі думки жеруть жерцем;

докíль мене Ти будеш забувати

назавжди і ховатимеш лице

 

Твоє від мене? від страждань і болю

докíль скоцюрблюватимусь щодня?

і величатиметься наді мною

мій недруг забісований? однак,

 

о Господи, озвись до мене, зглянься,

почуй мене і очі просвітли

мої, щоб не заснув на смерть я; навзбіч,

повз мене – не пройди, благаю лиш;

 

щоб не сказав мій ворог роз’ятрíлий:

«я переміг його»; а ті, які

мене підцьковують, щоб не раділи,

якщо я спотикнуся; завдяки

 

Твоїй любові – я на цьому світі;

на милість і призволення Твоє –

надíї покладаю заповíтні,

усі ждання й сподíванки, що є;

 

Ти захищаєш скривджених найперше;

даєш неправедникам відкоша;

радітиме Твоїм спасíнням серце

моє і розцвітатиме душа;

 

що випробóвуєш, я в тому певен,

на поклик Твій – чимдуж іду сліпма;

за все добро, що Ти вчинив для мене –

оспíвуватиму Твоє ім’я…

 

ПСАЛОМ 51 (50)

я вірю, що невинно убієним

на небесах із Господом – не згірш,

ніж на землі; із милости Твоєї

великої, прошу, зітри усі

 

мої провини і помилуй, вкотре

несила подолати – сум’яття,

обмий мене від мого беззаконня,

очисти від гріха, бо знаю я

 

свою вину: мій гріх – переді мною

постійно; проти Тебе я згрішив

єдиного, чинив негідно, коїв

облудливе і каверзне завжди,

 

щоб Ти у вироку Твоїм був правий –

у Господа незмíряна могуть,

бо ж я родився в беззаконні й мати

моя – мене зачала у гріху;

із усіма поводишся, як личить,

і правду полюбивши, об’явив

мені приховані і таємничі

глибини мудрости Своєї; вир

 

з гріхів ніяк не стишиться; очисти

мене гісопом – буду чистий я,

обмий – над снíг білíшим буду, чесність

моя не матиме ні цят, ні плям;

 

вслухаюся у Твій солодкий голос,

який проймає до найтонших жил,

почути втіху й радість дай, і кості

радітимуть, які ти покрушив,

 

створи мені, о Боже, чисте серце,

і дух потужний віднови в нутрí

моїм, не полишай, не сердься:

розкаявшись Тобі іду навстрíч;

 

не забери Свого Святого Духа

від мене і обличчя не відкинь

Свого від мене; кволий, невладущий

стою перед Тобою сам один;

 

хотливість і зажерливість насправді

оповили і дочок, і синів,

зміцни мене могутнім Духом, радість

Свого спасíння поверни мені;

 

з убогими ходитиму на жебри

дорогами Твоїми, доки сил,

щоб навернулись грíшники до Тебе,

і радуватись буде мíй язик

 

Твоєю благодаттю; визволь, Боже,

мене від кропролиття; терплю

лиху годину – ревно, переможно,

затято молячись; Тобі хвалу

 

мої вуста звістять, як їх відчиниш

лише; бо Ти не любиш жертви і,

коли б Тобі всепалення дав щиро –

воно Тобі не любе буде; вірш

 

лунає божественний на загубу

плюгавців; жертва Богові – це дух

впокорений, і Бог не погордує

сумирним, чесним серцем; відбудуй

 

Твоєю волею благою мури

єрусалимські;  ущаслив Сіон

Своїм благоволíнням; свято й мудро

вчини, щоб раювало все кругом;

 

приношення і цілопальні жертви

тоді прихильно приймеш; навпісля

до народу проявиш милосердя,

як на жертовник принесуть телят…

 

ПСАЛОМ 54 (53)

до першого царя Саула – люди

із міста Зіф прийшовши, вочевидь

завидливі, сказали безрозсудно,

що переховується в них Давид –

 

обранець Божий; Боже, навколíнці

благаю: дай і мудрості, і сил,

і оправдай мене своєю мíццю

й могутністю, ім’ям своїм спаси;

 

почуй моє упрошування й вухо

Своє до вуст благальних нахили

молíльника палкого;  вовкодухі

повстали проти мене і лихі

 

чужинці, на життє моє чигають

жорстокосерді поспіль кілька днин,

мене схопивши, знищити негайно

жадають й поглумитися; вони

 

не ставили перед собою Бога,

бо спорожнíли в розбишак серця;

бо від Отця – правдива допомога,

бо Він всевладний, над царями – Цар;

 

невтомливий: Він серед тих, хто душу

мою підтримує; хай лихо й зло

на всіх моїх затятих, осоружних

ненависників повернеться; зволь

 

Тобі служити; знищ убивць по правді

Твоїй; щедротну жертву принесу

Тобі охоче й славитиму радо

ім’я Господнє, від якого сум

 

й печаль зникають, бо Воно чудове,

бо визволило від турбот й нещасть

мене усяких й споглядають очі

мої, як супостати повсякчас

 

розсíюються, пропадають невідь

куди – вже не врятуються ніяк,

і бачу ворогíв моїх занепад –

і прославляю Господа ім’я…

 

ПСАЛОМ 82 (81)

злиденний нарід молячись простер

до Господа усеблагого руки;

на Божому зібранні посеред

богíв і суддів – Бог стоїть і судить:

 

«для Мене всі гріхи – на виднотí,

тож доки будете ви підіймати

обличчя беззаконних? розсудíть

нужденного й безбатченка по правді,

 

сірому оправдайте, збережíть

з руки несправедливих! порятуйте

нужденного та бідака боржíй;

до людських сліз не ставтеся байдуже

 

і зверхньо; згляньтеся на сироту

і упокореного – оправдайте;

по совісті поводьтесь, доладу

чиніть, вогнем осяйте благодатним

 

сліпí заулки людських душ»; боги

і судді – Бога не пізнали знову,

блукають темрявою навкруги:

хитаються усі землí основи;

 

сказав я: «божі ви усí – отож,

сини Всевишнього, однак, як люди

вмираєте, як кожен із вельмож,

як кожен князь – упадете: так буде

 

до скону, поки сонця»; Боже, встань

судити землю, бо Ти маєш право

судити всі народи, на пуття

убогих духом наведи ласкаво…

 

ПСАЛОМ 94 (93)

о Боже помсти й порахунку, сущий, –

у сяєві явися, як завжди;

устань і піднесись угору, судде

землí, і по заслузі відплати

 

бундючним; Господи, допоки будуть

втішатися безбожні, доки світ

оповиватимуть брехня й облуда,

а грíшні вихвалятися усі,

 

що творять беззаконня і переступ;

Твій нарід упокоривши, вони

вчинили зло твому наслíддю; врешті

ані чужинців не шкодують, ні

 

вдовиць – вбивають шкíрячися; завше

мордують сиріт, кажучи: «Господь

цього всього не бачить й не завважить

Бог Яковів»; одумайтесь, либонь,

 

дурні в народі, нерозумні люде!

вже глузду наберетеся коли?

чи Той, хто вухо насадив, – не чує

й не бачить Той, хто око утворив?

 

чи Той, який карає за непослух

народи, вас, безумних, омине?

коли ви вже спохватитесь, безмозкі?

Господь навчає розуму, а не

 

людина десь бере цей розум; знає

Господь думки людини, що вони

нікчемні; все, що боже, – досконале;

лише Господь, мов скеля, крім’язний

 

й лагíдний, мов пелюстка, одночасно;

щасливий чоловік котрого Ти

караєш, Господи, й твого навчаєш

закону, щоби він під час біди

на Бога віру покладав, нестямно

молився й прославляв Тебе, докíль

викопується грíшникові – яма

й безбожницька душа іде на скін;

 

Господь свого народу не опустить

й свого наслíддя не полишить; бо

до правди – право повернеться; дзуськи

злочинцям: злобне знищиться кубло;

 

за правдою – правдиві серцем й щирі

стоятимуть й за нею пíдуть; хто

за Мене встане проти грішних, сиріч

усіх, хто коять беззаконня й зло?

 

якби мені Господь на допомогу,

ще трохи, не прийшов, моя душа

жила б в мовчанні й сутінках, їй-богу,

й над плоттю копошилася мушва;

 

коли кажу я: «Боже, похитнулась

моя нога», призволення Твоє

мене незрадно підпирають, чулість

в мої душí господня, мов єлей,

 

тече; коли мої думки болючі

в нутрі моїм примножуються, то

твої розради, Боже, хоч там будь-що,

мою розвеселяють душу; той,

 

що коїть зло під виглядом закону

і на престол погибелі усівсь –

не матиме з Тобою спільність; жоден

не пошанує Бога людоріз;

 

безбожники збираються до купи,

щоб душу справедливого – звести

і засудити чисту кров; притулком

для мене став Господь назавсігди,

 

здолати з Господом негоду змігши,

молюсь Йому, а хто плекає  гріх –

Бог наведе на них безбожність їхню

і їхнім злом – їх винищить усіх…

 

ПСАЛОМ 149 (148)

розважтеся! Ізраїль хай своїм

Творцем радíє; не буває пізно

ніколи, щоб підвестися з колін;

нову співайте Господеві пíсню

 

й хвалу на зборах праведників; хай

своїм Царем урадуються дíти

Сіону, щезне дошкулький – відчай;

живуть без лиха, в злагоді, безбíдно;

 

танком хай славлять Господа ім’я,

на бубнах та на гуслах вигравають

для Нього красно, всíвшись кружкома;

хай торжествують праведні у славі

 

божистій; велемовно на своїх

співають ложах , повня і добробут –

стражденників огорнуть; щезне гріх;

в народові своєму уподобу

 

Господь знаходить, прикрашає всіх

покірних – перемогою, спасíнням;

у Зла глибинного і на позíр

нема снаги, що в Бога, й на мізинець;

 

любов ніколи не іде в обхід –

летить затято, навпрошки одвукінь;

лежать побиті, стиглі груші під

ногами, наче мертві поцілунки;

 

гнобителів усіх, щоб трафив шляк,

спільнота божа, як родина кревна;

хоч гнеться по-блазенському гілля,

й кипить від вітру листя на деревах –

 

святí тримають Бога на вустах

і в серці, а в руках – мечі двосíчні,

щоб праведну вчинити помсту та

покару між народами, що пíвніч

 

залюднили; в кайдани їх царів

забити, у залізні пута – їхніх

вельмож; вчинити суд такий, щоб крів

аж пекло залила, й цей набрід зґíґнув…

 

всіх нехристів, плюгавців, п’яну голь,

христопродавців – в безвість затахлує

Господь, вмертвить: це слава всіх Його

богобоязних, вíрних; алілуя!

серпень – жовтень 2024 року

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.