Як ми вже повідомляли,
нинішнього року вперше проведено поетичний
конкурс «Кохання в мережі», що проходив у соціальній мережі «В
контакті». Інформаційним спонсором конкурсу була «Українська літературна
газета». Найкращі твори цього конкурсу, в якому взяли участь початкуючі поети,
як і було обіцяно, нині публікуємо з побажаннями для авторів: зростати!
Владислав ШУБЄНКОВ
(перше місце)
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
ВЕСНА – ДАБЛ КЛІК
Я пам’ятаю, як починалась
весна у нашій кліматичній зоні,
Як прокидались від сну
дворові алкоголіки темні і втомлені.
З’являлись перші черги в
аптеки за вітамінами і заспокійливим,
А цифрові носії чекали
нового зцілення.
Тоді ти вперше мені
написала.
Про те, що ця весна така ж,
як і два роки тому.
Вона божевільно-шалена, як
фотографії з твого альбому.
Писала багато, згадувала
море, його теплі хвилі і їх колискові.
І з кожним днем
відкривалась мені все більше,
Я завмирав, читаючи твої
вірші.
Так пройшов тиждень чи
трохи більше,
І якось вночі ти запропонувала
зустрітись.
Я чекав тебе під холодним
дощем з букетом перших квітів,
Ти таки не прийшла –
віртуальним програмам насрати
На любов, на весну і навіть
на квіти.
ЗАЗІПОВАНЕ СЕРЦЕ
Про що ми з тобою зазвичай
переписуємось?
Ти пишеш про свою роботу,
про нестерпне начальство,
Яке б ти з задоволенням
отруїла.
Про плани на це спекотне
літо, про минуле кохання,
Та його підступну
відсутність тепер.
Я намагаюсь писати про
море, про те,
Що готовий все віддати, аби
поїхати туди разом з тобою.
Писати про свої почуття до
жінок та любові до алкоголю.
Також намагаюсь вкладати в
листи частинку власного серця,
Зазіпованим файлом
пересилаючи його тобі на електронну адресу.
Скільки це триватиме, ніхто
не знає, можливо, ще тиждень,
Чи кілька місяців?
Ми розповімо один одному
про власні потреби,
Дізнаємось назви улюблених
фільмів,
І надсилатимемо щодня під
настрій аудіо на свої стіни.
Зрештою, що ж таке
відбувається між нами,
На чому тримається вся ця
переписка?
І чи варто все це називати
віртуальним коханням,
Коли ми разом лише в
онлайні,
А наша зустріч ніби
Фата-Моргана?
І одного разу, на початку
весни,
Ти таки отруїш боса міцною
кавою.
Покинеш офіс, обов’язково
хлопнувши дверми,
Зловиш перше таксі і поїдеш
на зустріч тому,
Що так давно хотіла мені
розповісти.
Наталя ЛАЗУКА
Пошукай мене завтра на
сайті,
У галасі радіохвиль.
У новинах, у голосі рацій,
За тисячу-тисячу миль.
Пошукай мене завтра у теле.
Екранної суті печаль…
Велетенський рожевий
метелик
Півсвіту несе на плечах.
Пошукай мене завтра в
газетах,
Тепер швидкісний Інтернет.
Подивись електронну планету
–
Кохання@весна.крапка.net.
Ірина ГРИЦЮК
Спілкування
годинами-строфами
Дарувало тобі тільки
золото.
Ти не думала над
катастрофами,
не шукала тепла а чи
холоду…
А вдивлялися очі засніжені
У ті літери, сповнені спокою,
–
І думки, ще мить тому
зманіжені,
Знову мчали рікою широкою.
Розпочалась так дружба із
клавіші,
На якій щось англійською
зіткано.
І ось тут почалось
найцікавіше –
Ти спілкуєшся з ним вже так
віддано…
Ваші фрази стають
реагентами.
Що призводять до вибуху
враження.
Кожна ніч – з ISQ і
«агентами»,
А без них – для думок
навантаження.
Хоч не тут він, та серцю
вже байдуже –
Зафіксовано ентером
значення.
Оцифровані погляди райдужні
Перевели в пісок справжнє
бачення.
Хай це буде звичайна
ілюзія,
та як солодко в ній все
написано.
Правду й маску змішає
дифузія,
А вам вирок мережею
вислано.
Ні для чого вам зараз всі
статуси –
Вже не змінять того, що
звершилося.
Лиш відновляться в пам’яті
дати всі,
У які ваша казка
творилася=)