***
Море спросоння
потягається
хвильками
розгойдує тишу
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Риб
які сховались
під крило
сонної
русалки
від нічних
видінь
що її
залоскотали…
***
Час втікає
в пісок
замкнений
у клепсидрі
моря
змиває хвиля за
хвилею
босий
слід
дитинства…
***
Не скачи
по хаті
в одному чоботі
матимеш
чоловіка
каліку
чи я б за такого
виходила
а десь
скрикнула
пилорама
чиясь рука
впала
з плеча
я одною рукою
робитиму
все за двох
сказав він
бо любов
не буває
наполовину…
***
Серце
заквітчане
морозом
на автобусній
шибі
віконце у світ
мерехтливих
вогнів
чи просто
чекання
своєї зупинки
***
З перону
номер
сон
потяг везе
де море
тулиться
до ніг
ліс
просіює
сонце
а хтось шукає
свою
царівну
стоптавши
залізні
чоботи
не мене
СРІБЛО *25
О. К.
Моя лютнева
чи лютня
душа
від липневого
меду
твоєї
десь
на відстані
весни…
***
«Коли, Господи,
Ти це,
то звели,
щоб прийшов я до Тебе
по воді».
А Він відказав йому: «Іди».
Вода тече
під лежачі
камені душ
омиває
дніпрові
пороги
страхів
щоб стати
морем
де по хвилях
Хтось іде
назустріч…
ГОЛОД СВІЧКИ
(1933–2013)
Вікна
нерукотворні
ікони
спалені
мости
поколінь
вікна в Європу…
***
Зима
заблукала
у квітень
дощ крізь сніг
як сміх
крізь сльози
в нерозчесаних
хмарах
травневих погроз
це літо
наступає
весні на п’яти….
м. Львів