Олександр ГАБОВИЧ
КІЛОМЕТР
(Пам’яті Андрія)
Дитяче обличчя і усмішка щира,
Бронею порепаний светр.
Задля перемоги і честі мундиру
Здолав він оцей кілометр.
Із плоті живої людей не обожнюй,
Озброєних і поготів.
Та стане святим, хто не знав, що «не можна»,
В безсмертя повівши братів.
Він трохи посунув пекельної ночі
Позиції наші на схід.
Ще буде багато боїв і оточень,
І наступ, і навіть відхід.
Та цей кілометр буде сяяти вічно
На прапорі вічних звитяг.
Шмат глини, до того цілком прозаїчний,
А нині до неба досяг.
Дарма лементує зрадливий союзник,
Що він не вкраїнське забрав.
Хай гільзу гарячу засуне в підгузник
Як символ убивчих заграв.
Історик запише на аркуші білім,
Що це незначний епізод.
Та згодом у місці, тоді спорожнілім,
Поставить капличку народ.
06 січня 2018 року
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал