Пливеш у шикарних кедах
По снігу й тротуарах мокрих,
Гарна, як Кетрін Зета
Після ванни в халаті вогкім.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Розглядаючи архітектуру,
Принадами міста любуєшся,
І ніякий тип кон’юнктури
Твоїх переконань не стосується.
І, може, ти вже захворіла,
Завтра перчитиме в горлі,
Тридцять сім і чотири у тілі,
При плюс п’яти надворі.
А тобі на це навіть начхати,
На хворобу наклала вето,
Ти зараз, як в жовтім халаті
Після ванної Кетрін Зета.
НЕМА
нема вогню – нема
тепла,
в бою немає перемоги,
нема в чорнильниці пера,
одні дороги…
у сукні вкутані тіла,
нема взуття – замерзлі ноги,
в болото пущена стріла,
а там нічого…
нема у глечиках води,
морозне небо без Венери,
і там, де ліс колись родив –
одні фанери…
на всіх зацькованих – абсцес,
саркоми стверджують зітхання,
шукають талії принцес
сліди кохання…
системні графіки рівнянь:
нема поясненням годин,
від обезбашенних літань
лишився дим…
останній жигало запив,
зідрав зі-п’яну всі антени,
там, де Франко колись ходив –
одні катрени…
сопілка грає до-ре-мі,
акорди Стрикала коректні,
нема мелодій – всі на
дні,
лиш ми лишились на поверхні…
***
Розриває світ на
шматочки,
Добрий вечір, Комето Галлея,
Позбирають землян у судочки
Інопланетні плебеї.
Принесуть у сумках дорожніх,
І кинуть під ноги недбало
Командорам планет незнайомих,
Розповнілим своїм генералам.
Ті поглянуть важно, критично
На законсервовану масу,
Поскладають судки на полички ,
Осідлають буланих Пегасів,
І крізь браму зі срібла і злата
Полетять у справах державних.
Guten morgen, комето крилата,
Hello, формалінові ванни.
м.Київ