Катерина Сокол. «Не здавайся. не плач. і не відступай»

***

 

Наступного разу, як попрошу, то танцюй зі мною,

Бо бачиш, ранок опісля виявився війною.

Дні вже ніколи не скласти докупи,

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Готуй документи, запасай крупи.

Гугли рецепти коктейлю з бензину,

«Як ти?» – питай кожен ранок кохану людину.

На цьому уламку тривоги о шостій

Багряні прожилки в моєї злості.

Ранок солодкий. Такий, як ніколи доти.

Я – Немезида. А ти, хто ти?

 

Кому потрібне твоє насичене мріями тіло,

Коли небо ракетними обстрілами прошило,

І вікна потрібно заклеїти клейкою стрічкою,

Щоб уламки скла не розтеклися річкою.

Дивися уроки першої медичної допомоги,

Ховайся в підвал за сигналом тривоги.

Твоє покоління – волонтерство, тероборона,

Блокада на в’їзді у місто бетонна,

Мішки із піском на даху роботи.

Я – Немезида. А ти, хто ти?

 

Обстріли мирних людей і кварталів,

Блокуй їм на зло пропаганди каналів.

Ніяких поблажок, пробачень чи розуміння,

Російський солдат, насип у кишені насіння.

Вдавися землею, водою – затямиш,

Воно не твоє і ніколи не стане.

Готуй владну відсіч з надійного тилу,

Якщо бачиш танки по вулиці Миру.

Серце тримає напругу, б’ється в залізній коробці.

Ніколи не вибачу смерть своїх дівчат і хлопців.

А разом, ми разом – незламні коди.

Я – Немезида. А ти, хто ти?

 

***

 

Коли ти лежиш в очікуванні сирен,

То відчуваєш скрип кожної кісточки,

Шум усіх своїх напнутих вен.

 

Слух загострюється, як ніж

Об камінь нічної тривоги.

Ти пишеш укотре нескладний вірш.

 

Чорна магія – це ніщо в порівнянні з людьми,

З тим, як вони катують один одного.

Я маю ковдру зайву – візьми.

 

Накрий своїх переселенців, собачок і немовлят,

Хай присниться мирне, щасливе майбутнє.

Ти – найважливіший об’єкт цих топографічних карт.

 

Тобі ще відбудовувати майданчики і будівлі,

Класти наново брук в історичному центрі.

Бомби падають, як яблука переспілі.

 

Нам не треба цієї весни такий урожай,

Але хто ж питає.

Не здавайся. Не плач. І не відступай.

 

В кожного тепер власне поле бою.

На ніч мантри собі проказуй стиха:

Я сьогодні жива і завтра буду живою.