Катерина Бойко. «…а світ широкий»

МЕЛОДІЇ РИНВ

полив’яні струни води

прозорими голками

пришивають

музику ринв

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

до закам’янілих вилиць землі,

оголюючи усі

її огріхи.

 

як на принаду,

щуляться парасолі

одна до одної,

маскуючи підшкірне

сум’яття

жебонінням кольорів.

 

 

В’ЯЗЬ

ти розпорошуєшся в мені безслідно –

так розповстується в’язь густа.

три лицеві, одна виворітна

розтинають в мені Христа.

 

розсипаюся дрібно, по літерах –

пряжею тягнуться голосні.

на межі між сном і орбітою

квилять чайки в мені підвісні.

 

цей пісок не ляже мереживно –

візерунки вузлами всотані.

ти виборсуєшся майже безболісно –

попід шкіру грузькими стопами.

 

 

***

немає нічого

окрім загрубілої криги

поміж лопаток

й прозорого світла

добутого

із зрошених пагонів

нового дня

 

погляд прямий

як стріла

безпорадно шугає

в розстріляній високості

 

незаораного літа вершечки

студеніють і гуснуть

із кожним зойком перону

хоча б дотягнути

цей ланц

хоча б каже

у зиму без брязкоту

увійти

 

 

 

***

скільки на  двох

лишилося

 

спорожнілий

космос

розчахнутого вікна

 

помножений на

бездоріжжям

стриножений слід

 

бач! зерно не проросте

з порожньої

жмені сіяча

 

 

***

я буду дивитися

як іде дощ

[крізь хитавицю громовиння

кольчугою тіла довго

споглядатиму

як  з Великого Возу

розкладається

Велика Вода

по вінця наповнює

трюми берегів

ламкими вивихами паводку]

взую

найзручніші постоли

й подамся слідом за ним

 

коли раз – в калюжі

втопився місяць –

збиваю об нього

коліна

 

 

 

***

сонце грається

зі мною в піжмурки

 

я з глини

сонце із воску

 

між двома верстатами

пряжа тягнеться

в одну куделю

(чи то божу бороду)

 

наче глина у віск

переплавлюється

 

 

***

ніч купальська

вибілює окраєць місяця

настоює тіні зірок

в полумиску очеретянім

поки дівча розчісує коси

чорнилом посріблені

 

а світ широкий- – – – – – – –

широкий

вінками купальськими

увішаний

аж очерет одіж

на собі розтинає

 

 

33 СВОБОДИ

у кожній кишені по 33 літери

33 свободи

33 зерня

33 зуба

і всі мудрості

33 лона

33 дороги

куди звернеш

там сади

проростуть

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.