Юрій Кондратюк. «Літу поставивши свічку…»

“Українська літературна газета”, ч. 5 (349), травень 2023

 

 

* * *

Літу поставивши свічку

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Сплачуться верби над річкою

Дощ у молитві одвічній

Буслів у вирій покличе

Грім Отче Наш прочитає

І літа немає

14.08. 2019

 

 

* * *

Життя на прискорення…

Гальма

зайва педаль

Падаєш стомлений…

День до дня в магістраль

 

* * *

Прощай, немытая Россия!

М.Ю. Лермонтов, 1840.

 

сліпих овець занедбана кошара

нечесана немита глупота

ти суміш солов’їв і перегару

іконами за безцінь на базарі

жнивуючи несіяні жита

 

* * *

Коли душа навиворіт

Коли вона горбата

Хай руки навиворіт

Але зброю на брата

Не брати

 

* * *

Намагаюся бути щасливим!

Ріжу в кров свої ночі безсонням…

Телемило – статеве безсилля –

Залишу на вчорашнім пероні!

 

Порновлада не оре, й не сіє!

Ще чесніші нові обіцянки,

Роздають непорочні повії…

 

Я не вірю в цноту куртизанки!

Намагаюся бути щасливим!

 

* * *

Повернути смак меду

і сонця!

Повернути смак кави

й дощу!

Повернути смак яблук

і хліба!

Повернути сміх дітям

на вулицях!

ДО БОЮ!!!

 

* * *

Навіть якщо поміж віруючих

залишишся один –

ти будеш вірити

Навіть якщо поміж тих хто молиться

залишишся один –

ти будеш молитись

Навіть якщо поміж тих хто живе

залишишся один –

ти будеш жити

Ти – не злочинець

Ти – Українець!

 

* * *

Мовчать в мені вірші

хвилинами мовчання

вночі сичать сичі

й щоденно не світає

 

Мовчать в мені вірші

в віршованім мовчанні

новини-торгаші

про нові наші рани

 

Мовчать в мені вірші

віршовано-гортанно

лягли у спориші

мовчазними рядками

 

Мовчать в мені вірші

І плачуть з небесами

війни звучать марші

 

так пусто на душі

і виє ніч з вовками

 

* * *

Багнетно виглядає зимове віття

Проколюючи небо наскрізь

До витоків

 

* * *

Пресвята Богородиця

бруківкою вулиць

рушників

настелила

червоно-чорним

вишивала

кіптявою і кров’ю

проводжаючи

нам співала

“Пливе кача”

щоб не боялись діти наші

на повні груди

“Ще не вмерла…”

 

московським попам

політруки кривавих душ

це ви з хрестом батийські раті

ведете ордами на брата

хоча який з вас в біса брат

 

політруки кривавих душ

чекістська наволоч іуди

вам руський мір здається чудом

дзвіниці без хрестів усюди

зате з кремльовською звіздой

 

політруки кривавих душ

чужі попи — московська святість

на тризні п’янка як на святість

у вас душа така горбата

і ще не вилізла з калюж!

 

19:33

голодний ранок

на сліпім вікні

знов пам’ять свічку роз’ятрила

там ніби рана

всі в одній труні

і смерть з портрета на стіні

медовий пряник

 

голодний ранок

на сліпім вікні

сон розуму Сатурн з вусами

зжирає п’яно

дітей в худеньких гробовинах

з молитóв німих

впаде зернина

 

* * *

цією грою не захоплюйся

колись все починалося й закінчиться

в колоді мічені всі масті

перехворій життям мов коклюшем

і сповідайся

30.11.2017

 

Олександру Ількову

Він пішов на війну

і з війни тепер сниться

у степу в полинах

мамі краща столиця

Він пішов на війну

кращі там де не тепло

ледь помітно зітхнув

бо не місце в вертепах

бо не  “цирк”

не  “га-га”

не базікать з екранів

а кістлява карга

не гламурним баранам

все листів

вже нема

скринька завжди порожня

тільки пам’ять тюрма

ніби торба дорожня

розірвати

втекти

і забути навіки

пам’ять і самота

закривають повіки

Він пішов на війну

не прощався в надії

вітерцем промайнув

тільки мрії розвіяв

хлопці мовчки труну

з містом прощу просили

Він пішов на війну

і блакить розітнули

наче янгола

крила

22.07.2021

 

* * *

Костянтину Кулікову

Я на всіх перехрестях

Тільки тисну на газ!

Гальма знов, слово честі,

Забуваю щораз.

 

Я на всіх перехрестях

Тільки тисну на газ!

Крізь нашестя й пришестя,

Педалюючи джаз…

 

Я на всіх перехрестях,

Зневажаючи смерть,

Хочу небом понести

Це життя в круговерь.

 

Я на всіх перехрестях

Тільки тисну на газ!

Якщо небо не скресне

І забуде про нас,

Оглядатись не стану

і не вмру від образ.

Через роки і весни

Я на всіх перехрестях

Тільки тисну на газ!

 

* * *

Нога врослась в акселератор

я гальма втратив десь на старті

про спокій мріяти не варто

життя — не жарти!

 

вже аутсайдер криє матом

колесом гравій днів розвію

дрифтую пристрастно події

нога врослась в акселератор

 

чи вітром можна вкерувати?

 

* * *

Я дякую тобі за те, що завжди поряд

Зі мною ти в моїй журбі.

За те, що всі мої вбираєш зради й болі,

Не залишаючи мене в юрбі.

Рятуєш від глумливого злослів’я,

Стаєш розрадою, лікуєш від безсонь.

Від холоду, самотності, хвороб і безгрошів’я –

Найкращий захист – це тепло твоїх долонь.

***

ніхто мені не пише з давніх снів

забулися юнацькі обіцянки

і навіть погляд той що заблудив

мене колись в хітливих забаганках

тепер мені вже не знаходить слів

 

* * *

Уже на захід повернуло літо

І тихо в лісі слів і спить душа

А я тримаю свій блокнот відкритим

Чекаю не листка

Вірша

 

* * *

Почекай мене трохи за рогом

Я вже раз обманув свою долю

Розгадав таємницю паролю

І утік

не постав перед Богом

 

Почекай мене ще ненажився

Незгорлався неспивсь ненаніживсь

До намолених місць сам ідучи

Перерізав горлянку гордині

 

Почекай мене трохи за рогом

Скільки сонць в цьому небі найближчих

Обійму їх подякую півчих

І зітхнувши впаду перед Богом

Отче Наш прочитаю як личить…

 

Почекай мене трохи за рогом

 

* * *

Світом керує Батько

Навіть коли ти ще дочка

Навіть коли ти ще син

Навіть коли ти вже батько

Навіть коли на образі батькові риси

Батько не Бог і Бог не батько

Навіть коли за батьком всі плачуть

Навіть коли могилу прибрати

Світом керує Батько

Щоденний батьківський жезл

 

Синові

Піде в твої найкращі сни,

Бунтарство переплавить в мудрість…

Вартніша справжньої ціни

Патлато-горлохвата юність!

 

Піде в твої найкращі сни!..

І вже не повернеться юність .

Твоя нестримна шестиструнність,

З моєї, каючись, весни,

З найкращих оглянеться снів

Хіповим поглядом ясним!

03.05.15

 

Батькові

Ти, батьку, закуси губу й мовчи!

Ти, батьку, просто витримай наругу!

Бо наші кроки перші й недолугі.

Бо розум буде, після бугі-вугі,

На батьковій могилі плачучи.

 

…а поки — вітер плутає думки,

дороги, патли, струни безоглядно

і манить світ незвіданний і знадний,

і та що наче древня Аріадна…

Ти, батьку, закуси губу й мовчи!

 

Батьків номер

Ще тягнеться рука

Набрати батьків номер

А згадка у бинтах

Болить ятрить і стогне

 

І місце не пусте

І батько тут

та номер

Нагадує про те

Що то лише мій спомин

 

вшифровані у код

ховаю ніби ключ

ніби святий клейнод

до серця обіруч

 

Фантомний біль душі

Судомить пам’ять спазмом

Пігулками вірші

Щораз.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.