Інна Гончар. «Слова зібралися у жмут…»

“Українська літературна газета”, ч. 6 (362), червень 2024

 

ПРИСВЯТИ ЗАГИБЛИМ НОВОДНІСТРОВЦЯМ

 

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Пам’яті Руслана Пруса,

Героя України, Почесного жителя Чемеровецької територіальної громади та  м. Кам’янець-Подільський

Слова зібралися у жмут…

Сльозами вквітчана дорога…

Ти мріяв визволить Бахмут,

Себе не вимріяв у Бога…

 

Ти був Вкраїни вірний син:

Найкращий, справжній і незламний,

Та мить на вістрі двох хвилин

Зчесала віть твою, Руслане…

 

Ти йшов дорогами АТО,

Тоді й тепер  – до Перемоги…

Не в змозі вибороть ніхто

Тебе в навічної дороги.

 

Тепер світитиме зоря

Тобі до самого аж неба!

В серцях лампадки не згорять –

Навічно пам’яттю про тебе!

 

***

 

Лейтенанту Вірі Анатій,

яка загинула

в Очакові  24.02.2022 р.

Віро, ти йшла уперед без вагання,

Море гойдало на хвилях надію.

Доля зігріла щасливо коханням.

Чуєш? Без тебе навколо весніє!..

 

Віра – відважна донька України,

Ангел, що гріє з любов’ю дітей…

Птаха, що співом прийде солов’їним,

Туга усіх нерозквітлих ночей.

 

Віро, ти чуєш, струною озвися!

Віро, ти в щирій молитві живеш!

Віро, ти цвітом весняним родися!

Віро, ти морем навічно пливеш…

 

***

 

40 днів світлої пам’яті воїна

Еда (Едуард Голенок,

позивний «Дністер»)

Твоя струна звучить над небокраєм,

Тужливо-тихо, справжньо –

на весь світ…

І твоя пісня легко так лунає  –

Вже понад хмари ген її політ!

 

Чекає море голосу гітари,

Шепочуть хвилі ритмами розлук.

Прощальна осінь літом іще марить,

Бува, крізь сон летить собі до рук…

 

Усе свіча приховує сльозою

Поки звучиш у пісні навкруги…

Душа гітари все іще з тобою  –

В кардіограмах доль між береги.

 

***

 

Світлій пам’яті мого земляка, старшого солдата Миколи Козака

– Я прийшов у твій сон непомітно,

Поцілунком зігрівши весь біль,

Посміхнувшись душею привітно,

Обійняв, мов крилом, звідусіль…

 

Я незримо торкнувся долоні,

Написавши в повітрі: «Люблю!»

Приголубив розгублено скроні

І повірив, що й сам поряд сплю…

 

Що збудив мене щебет онуків,

Що сини запросили на чай,

І матусі натруджені руки…

Тільки пострілом хиже: «Прощай!..»

 

І вже раптом портрет поміж квітів

Затулила пекуча сльоза…

Залишився назавжди в цім літі

Воїн світла, вкраїнський КОЗАК.

 

ДО ПОРТРЕТА ІЗ ЧОРНОЮ СТРІЧКОЮ

І знов до портрета із чорною стрічкою –

Перші новини і вир співчуттів…

Сльози від горя стікаються річкою,

Болю лещата тримають без слів…

 

Знов прапори майорять над могилою,

Лине промова і вдячність увись…

Тільки рука уже стала безсилою,

Та, що тримала з любов’ю колись.

 

Знов забирають до війська небесного

Відданих дочок Вкраїни й синів…

Так і злітають до строю почесного

Ті, хто так жити у щасті хотів!

 

Знов на щиті чиїсь діти вертаються,

Чорними стрічками вкривши портрет…

Тільки от вдови чомусь задихаються

І матері пригортають букет…

 

* * *

Стаєм на коліна, запалюєм свічі,

І небу щораз заглядаєм у вічі,

Кортеж проводжаєм, оплакуєм сина,

Та віримо щиро, бо ми –

з України!

 

Читаєм новини, згорьовано плачем,

Чекаєм дзвінків із мовчання, одначе

Складаємо вірші, купуєм машини

І дякуєм Богу, що ми –

з України!

 

Збираємо разом смачні передачі,

Плетемо, малюєм в тривозі терпляче,

Плечем підпираєм повалені стіни

І з гордістю кажемо:

–  Ми – з України!

 

Шепочем молитви, благаємо небо:

– Окрім Перемоги, нічого не треба!

Тоді відбудуєм, піднімем з руїни

І крикнемо світу, що ми –

з України!

 

м. Новодністровськ, Чернівецької обл.

 

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.