06.06.2014р. в небі над Слов’янськом проросійськими бойовиками було збито літак під командуванням Костянтина Могилка. Це сталося на моїх очах. Пізніше я побачив інтерв’ю з його вдовою, в якому вона, зокрема, показала свіжо набите на плечі тату силуета літака її чоловіка.
На місці падіння згодом було встановлено пам’ятник роботи краматорського скульптора Гутирі “Скорботний Янгол”. Я там неодноразово був. Так народився цей вірш.
Як скінчиться війна,
От тоді все й почнеться,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Хто не був там, розкаже
було так і так.
І дістане цигарку
Вдова “ополченця”,
І сірник зашкварчить,
Мов підбитий літак.
Той, що сів на плече
удови командира,
Той, що крила залишив
на схилі гори,
Й від Скорботного Янгола
Вітер-задира
Піде тихим і чемним
Тієї пори.
Нині ж він бойові
розгортає знамена
діловито, робив це не раз
і не два.
І горить нетерплячою
рать дерзновенна,
Бо не кожна ще вдОва
ворожа вдовА.
Микола Сіробаба