Мрійливий вітер у степу.
Рожеве вогнище. Світає.
На позолочену крупу
З безодні хвиля випливає,
Перетинаючи думки,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Переплітаючи кордони…
Спокійно лине до людських
Сердець незайманих, картонних.
Взиває голосом легким,
Прекрасним, чистим, як перлина.
І тихим подихом морським
Стікає в душу по краплинах.
ДО ЛЕСІ
УКРАЇНКИ
І що буде далі? Всесильна
любов?
Якщо ненароком розіб’ється в
кров
Знесилене тіло, в якому душа
Не рідна нікому, а просто чужа.
І що мені небо, в якому блакить
Давно почорніла у ту страшну
мить,
Коли нуртували у серці думки,
Про світле майбутнє, а все
навпаки…
І що буде далі? Питаю я знов,
Коли на хресті розіп’яли любов?
Коли ідеалу сьогодні нема?
І пісня велична по суті – німа…
І що ж буде далі?Ти знаєш чи
ні?
Для кого палають досвітні
вогні?
м.Одеса