Хрещення Хрещатиком

182

 Хіба це три горя? – три
щастя,

 бо поряд – три княжі гори:

 „Хрещатик, Хрещатик,
Хрещатик”, –

 скажу я, і ти повтори.

 

 Бо змалку, йдучи на
Хрещатик,

 казали „ідемо на Хрест”,

 і це означало: на чати

 любові, на вуличний тест.

 

 Краями у цього Трищастя –

 дві площі, а в центрі –
Майдан:

 з пришестям мільйонів, з
причастям,

 простим прикладанням до
ран.

 

 Як цілили в нас відморозки,

 чий погляд з-під шльомів
склянів,

 ти знав: ми лише відголоски

 нестомлених Стусових слів.

 

 Як тільки ментівське тріпло
ще

 стріляти давало наказ,

 став брук Європейської
площі,

 і Бог став, і вітер – за
нас.

 

 Всі дні ту ментівську
босоту

 він чадом із шин годував:

 знав напрям той вітер
свободи

 і „ленти” надій подавав…

 

 Коли полетіли гранати

 з Грушевського в бік
барикад,

 поранена камера правду

 таки зберегла для внучат.

 

 „Овець” навчимося прощати,

 та спершу – карати убивць.

 Бо – справа Майдан і
Хрещатик,

 а зліва Дніпро задививсь.

 21. 02. 14 р.

 

 БАРИКАДНА ПЕРЕВАГА

 (діалог з офіцером
„Беркуту”)

 

 Вказав кийком на Майдан,

 немов Богдан зі століть,

 тоді пита капітан:

 – За скільки тут хто
стоїть?

 

 – У тебе лише кийок, –

 кажу, – а за нами – Кий,

 ти, кеп, ходячий пайок

 чи хто? Чи ніхто такий…

 

 За вами лише Кабмін,

 за нас – Український дім,

 Хреститель і хрест над ним,

 і строгий Оранти німб.

 

 Хай памперс тобі не жме!..

 А Київ за нас стоїть,

 бач, майже 20 століть:

 в’їжджаєш, чия візьме?!

 

 Стоїш ти за срібняки

 (в шоломі не чуть
прокльонів?).

 Заздри: стою-таки

 за… 45 мільйонів.

  21.
02. 14 р.

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!