Ганна Атаманенко. «Дні спохмурніли, листячко згорнулось…»

“Українська літературна газета”, ч. 1 (357), січень 2024

 

***

Дні спохмурніли, листячко згорнулось

і знов в обличчя хукає мороз.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Тепло пішло і, раптом, повернулось!

(а може, то мені лише здалось).

Я йду, і час крокує без упину.

Старий годинник вперше у житті

не відступив назад ні на хвилину,

уперше не затримався в путі.

І клаптикова ковдра ароматів,

і голоси невловлених птахів

вчать мене кожен подих цінувати

і власних не боятися страхів.

І жовтий граб, і стигла горобина,

і лагідність осінніх почуттів –

продовження, найкраща половина

всіх попередніх днів, годин, життів.

 

***

В старій бібліотеці родовій,

на темних, запилюжених полицях,

у повній тиші, майже гробовій,

жили книжки і мали таємниці.

Всі в грубих палітурках шкіряних.

Підкреслено заглиблені у морок.

І лиш одна відсунулась від них.

В ній сторінок було плюс-мінус сорок.

Сховалась в кут. Там олівець лежав.

Тонкий і гострий. Кимось призабутий.

В цей кут давно ніхто не заглядав.

Ось прихисток від темряви та смути!

І день минув, і два, і цілий рік…

На сторінках з’явилися малюнки.

І саме їх розгледів чоловік

що зазирнув раптово за лаштунки.

Лимонним сяйвом висвітлив книжки.

Лиш в однієї тьохкало сердечко.

Всі інші: грубі, шкарубкі, важкі

не розібрати в них ані словечка.

Глибока тиша репнула! І кут

із павутиння темряви та смути

гукнув: «Рятуйте книжку!

Книжка тут!

Їй бажано тепло людське відчути!»

І чоловік торкнувся корінця…

І палітурки з ніжного сап’яну…

І усмішка не сходила з лиця

багатокольорова, полум’яна.

 

***

«Цю осінь літу вже не наздогнати», –

премудрий вітер скаже і зітхне.

А тріпотіння крил її строкатих

його земну байдужість сколихне.

Опале листя зрине по спіралі

туди, де щастя – мріяна пора.

Перлини-краплі в крейдяній піалі –

лірична тема, іскра з-під пера.

Поезія осінніх усвідомлень.

Прозорі барви прагнень і чекань.

І вервиці взаємо-повідомлень.

І почуття взаємо-проникань.

Останній сумнів блискавка розбила.

Обтято темні нашепти скорбот.

Натхненно тріпотять яскраві крила,

долають мерхлу смугу перешкод.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.