Дівчина з Артеку

В кімнаті у стилі хай-теку
Жила ця дівчина з Артеку,
На стінах – змальовані фото,
На стелі – фрески з Кіото.

В душі то була Галатея,
У світі – душа Прометея,
Кохала лиш пристрасть та спокій,
І вогник вночі одинокий.

В очах її перли й смарагди
А розум дошукує правди,
Волосся пашіло ваніллю
Цілунок – посипаний сіллю.

Живе та дівчина з Артеку
В кімнаті у стилі хай-теку.
Всі фото змальовані нею,
А фрески – життя за межею.

***
Коли ми разом, все мине:
Образи й лихо, небо зле,
Холодні ночі, мокрі дні,
А ми з тобою, як дурні,
В юрбі ховаємось собі…


м.Київ

Залишити коментар