Денис Караченцев. «Самотній птах»

“Українська літературна газета”, ч. 3 (359), березень 2024

 

САМОТНІСТЬ

Летить у небі журавель

З країв далеких і сумних,

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Де він шукав новий свій день,

Чекав, коли розтане сніг.

Все, що було колись між нами,

Я бачу, мов крізь чисту воду,

Несла кохання я роками

І вірністю давала згоду.

 

І сумно мені стає,

Коли не зі мною ти,

Моя родина ллє

Сльози на самоті.

І тільки лишилось нам

Чекати тебе на весні,

У світі я все віддам,

Щоб знов повернувся ти.

 

Чекала я тебе дарма,

Хотіла бути я з тобою,

Самотність випивши до дна,

Моя душа бринить струною.

 

У НІЧ КОХАННЯ

Тебе зустріну восени,

Коли дощі й опале листя,

Коли вертаються птахи

В південне місто.

 

Коли пливе густий туман,

І в голові кохання

Порину у самообман

Я свій останній…

 

Іду я геть від самоти,

Стуливши очі.

Скажи мені, що хочеш ти

Цієї ночі?

Загляне місяць у вікно,

І згаснуть зорі

Удвох хотіли ми давно

Такої долі.

 

І подумки я восени,

Лечу згадати,

Коли зустрілись я і ти,

Аби літати.

 

Сама до тебе я прийду

В нічнім паланні

І серцем я тебе знайду

У ніч кохання.

 

* * *

Напиши мені листа

На зеленому конверті,

Цілував твої вуста

І не знав, що вони мертві…

Де весь рік була

Ти, моя весна.

Я тебе чекав,

Я тебе благав,

Бачив восени,

Як приходиш ти

У солодкі сни

Мої.

 

Вже злітають птахи

В наш чарівний край.

Промінь впав на дахи,

І навколо розмай.

 

Березневий день.

Тане лід, як скло.

У небі журавель

Нам несе тепло,

Щастя в кожен дім,

Україні – мир

І кохання всім

В кожен двір…

 

* * *

Чому найкращі відходять в небо?

Їх місце тут, під сонцем,

Але чомусь, на жаль, так треба.

Не розумію зовсім.

 

Ті хлопці, що вчора летіли,

Вони хотіли жити…

Вони кохали, вони любили

І прагнули летіти…

Колос

Цілому світу я вдячний за землю,

Яка годувала з дитинства мене.

Кожен в житті обрав свою долю,

І те, що судилось, не омине.

 

Колос – це символ вічного миру.

Колос єднає наші серця.

У нашу країну з любов`ю я вірю

З самого початку і до кінця.

 

Шлях я обрав собі колосовий,

І Богу я вдячний за долю свою.

Небо блакитне, місяць медовий

Бачу щораз я у ріднім краю.

 

ЧОРНА КАВА

Ніжна, солодка, гірка –

Різною кава буває,

Вона, як жіноча сльоза,

Від себе не відпускає.

Зранку міцний аромат,

Як ніч чорної кави,

І я, наче аристократ,

Себе відчуваю.

 

А ти цікава, як чорна кава,

На смак солодка і гірка.

А ти цікава, як чорна кава,

Забрала серце у юнака.

 

Кава зі мною постійно,

Де б я сьогодні не був.

Впливає вона чудодійно,

І день, наче хвиля, минув.

 

МАДОННА

Далека ніч від сонячного дня,

Болить і серце, і душа моя,

Від того, що так закохався я,

Така далека і така близька.

Побачу я Мадонну в білім сяйві,

Вона мене чекала все життя.

На світі є святе кохання,

Яке дано від самого творця.

Таємна ніч закоханих ілюзій,

Тебе впізнаю я із тисячі облич.

За тебе кожен день молюсь я

А ти мене в цю мить поклич.

За океаном

За океаном, де звучать тамтами,

Є райський острів Домінікана,

Все, що завгодно, може  статись там.

Цей дивний світ як подарунок нам.

За океаном, де звучать тамтами,

По узбережжю ходять дивні пані.

Їхні погляди, наче стріли,

Моє серце навік полонили.

За океаном, де звучать тамтами,

Плескають хвилі й ростуть банани.

Там танці жарких тіл,там пальми у серпанку,

Пісні й веселощі чутні з ночі й до світанку.

За океаном, де звучать тамтами,

Є райський острів Домінікана,

У спогадах щасливим був тоді,

Хай доля ще раз приведе мене туди.

 

САМОТНІЙ ПТАХ

Птаха юнацтва мого

Крилами хвилі тріпоче,

Знуджене серце дівоче,

Лине в минуле його.

І все чекала так натхненно,

На зустріч з нею мимохіть,

Любов у зорях небуденних –

Для серця найпалкіша мить.

 

Приспів:

Самотній птах кружляє за вікном,

Моя любов мені здається сном.

І доки плине золота хвилина

Для мене ти – морська перлина .

 

Віщує долю перелітній птах

 

Птах юнацтва мого,

Десь у морській далечині,

В зоряну ніч, в світлій днині

Не зберегли ми його.

В тобі провина всіх гріхів,

Поламано сердець вітрила

І за безмежністю віків,

За обрієм я бачу крила.

 

Ми розлучились з тобою навіки

Коли закінчиться війна – згадаєм  воїнів

Коли закінчиться війна – і небо зоряне.

Коли закінчиться війна, чорним по білому

Запишем їхні імена на світі цілому.

 

м. Харків

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.