ХУСТКА
Колись давно, ще на
своє весілля,
Я привезла від бабці
білу хустку.
По ній дрібненькі
квіти хтось посіяв,
Так попри край,
доріжечкою, густо.
Реклама
Підпишіться на закритий телеграм УЛГ! Посилання на канал
В’язала раз чи два її
потому,
Та берегтиму поміж рушниками.
Вона ще досі сумно
пахне домом.
Як стрічка роду – той
її орнамент.