Дебют в «УЛГ»

243

Хочете, буду янголом?
Вірите – не брешу.
Варту – сімох тюремників –
Крилами задушу.

Можна й без крил – правильно?
Крила – непотріб, картон.
Їх освятили загибеллю

Ікар і Фаетон.

Буду жебрацьким янголом,

Житиму на гілках.

Матиму свиту полатану,

Палицю у руках.

Хочете? Ні? – Байдуже!

З гілки на землю – бух!

Стану хоча б людиною,

Янголом буде мій Дух.

 

* * *

Серце міста. Пагорби. Печерськ.
Наче хтось нектар у душу вилив.
Ребра змокли. Більше не пече
Те, що зранку спогади навили.

Серце міста. Небо. Далина.
Шелестять на вітах анекдоти.
Ви скажіть – хіба ж моя вина,
Що Дніпро зелений від нудоти?
Загублюсь, як  парубок Еней,
Між дерев, де Банкова і бані.
Липо, глянь – мій джура Гіменей
Потонув у золотому жбані!

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!