Чотири рядки, як чотири дошки…

114

***

У світі кожен день щось
відбувається,

Щось відкривається, щось
закривається…

Щоб чужим себе в цьому світі не
почувати,

Треба знову й знову його
пізнавати.

 

***

Хмуриться древній Чернігів,

Регочуть нащадки Батиєві:

Всі половці і печеніги

Давно поселилися в Києві.

 

***

Коли я видихнув перше слово,

Тим словом було − мама.

Коли я видихну останнє слово,

Тим словом буде − Україна.

 

***

Росія не може стояти на місці,

Вона ж бо всесильна, тримається гордо,

Тому в братнім пориві міцно

Прагне схопить Україну за горло.

 

***

З неба зіронька упала

Прямо фюреру в штани.

Він сказивсь, бо ж одірвала,

Й вибухнув вогнем війни.

 

***

Був  переломний момент чи поворотний,

Та карлик відчув, що він −
повелитель,

Рішуче зламав у сусіда родинні
ворота,

Увірвався у двір і сказав: Я −
визволитель!

 

***

Карлики часом поводяться, як
Антеї,

Пхаються потрапить в історичні
епопеї,

Пігмеї, вони пнуться в корифеї

І приміряють маршальські портупеї.

 

***

Минулися часи сподівань,

Підступає пора розплати.

За ілюзії платимо дань

І множимо національні втрати.

 

***

Людина тиха, але горда,

Спробуй мене проковтнуть −

Стану кісткою поперек горла,

Розпізнаєш тоді  мою суть.

 

***

За словом не лізе до кишені,

Зате обирає красиву коханку, −

Тим зайві слова натхненні,

Чия кишеня в швейцарському банку.

 

***

За свободу вашу і нашу,

Щоб єднала людей вона,

Я свою гірку чашу

П’ю сьогодні до дна.

 

***

Я здатен усіх зрозуміти,

Хто шанує Україну милу,

Тому гроші шпарую, щоб квіти

Купить Ліліпутіну на могилу.

 

 

***

Ніколи не відродяться, мабуть,

Ні придушена Мордва, ні Чудь.

Хто опинився в імперській пащі,

Ті народи навіки пропащі.

 

***

Наші східні визволителі −

Товариство невблаганне,

Нових порядків повелителі,

Вони завчасу готують кайдани.

 

***

Він ніби носив рожеві окуляри,

То й бачив світ у рожевих тонах:

Там, де панували політичні лярви,

Казав, що до щастя прокладають
шлях.

 

***

За катаклізмом − катаклізм,

Крізь нетрі брехонь не пролізти.

Ненавиджу імперіалізм,

Який будують путіністи.

 

***

Розвиваючи в собі братовбивчий
гріх,

Путін Геббельса переміг

І в жанрі брехотерапії

Перед дурнями триматися вміє.

 

***

Забомберені люди, спохмурені,

Ніби родом з глибин туману,−

Що більше вчора одурені,

То скоріш піддаються обману.

 

***

І в радості, і в тузі

Не однакові твої любі друзі.

Досить тобі у біді затужити,

Як вони з іншими починають
дружити.

 

***

У навіжені, у тривожні дні

Мені приснився Путін у труні.

Нічого кращого не снилося мені

В ці очманілі дні, зрідні війні.

 

***

Путін − не геній і не месія,

А вірний нащадок еНКаВеДе.

Скільки завгодно кричіть:
«Росія!»,

А Путін Росію у пекло веде.

 

***

Провалиться підла путінська затія,

Повторить класика український
народ:

Прощай, немытая Россия,

Страна рабов, страна господ!

 

***

Чотири рядки, як чотири дошки.

Зате підсумкова вміщається суть.

Хотілось іще. Ну, ледь-ледь, ну,
хоч трошки!

Та незчувсь ідучи, а тебе  вже несуть!

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!