Час мишоловок пройшов

161

Час мишоловок пройшов.

Тільки не всі ще у вірі.

Буде сплітатися шовк.

Будуть метатися звірі.

 

Буде згортатися кров.

Будуть ламатися крила.

Все, що ти не поборов,

Пам’ять світами покрила.

 

Й ніби заблуканий щем

В небі забутому – птиці.

Їм залишається ще

Сир безкоштовний на нитці.

 

***

Тінь від цигарки схожа

На гамівний олівець.

Що я малюю, Боже,

Димом оцих кілець?

 

Скільки мені на спадки

Всіх приворотів зла?

Можу тепер не спати –

Сутінь з очей сповзла.

 

Буду ламати опір –

Звички уже чужі.

…Тільки здригнеться попіл,

Падаючи з душі.

 

 Після осінніх невдач,

Після зимових пробачень

Ти наді мною поплач,

Хоч я і буду невдячним.

 

Ти лише твердо затям,

Як нас на світі тримає

Ця нагорода життям,

Де насолода – навзаєм.

 

Ми відсвяткуєм весну

Смутком легким і ласкавим.

А потім я знову засну,

Тільки уже – між зірками…

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!