…Бо ти є тихою гаванню

 
Лілія ВОЙТКІВ
 
кістлява злодíйка сосна
вириває з худезних рук
старої кравчині спиці
(руки і спиці – сестри)
хоче вибрати очі
зробити з них воскові коралі
ти думаєш то живиця
кублиться в її вигинах
аби прохромитися сонцем
його ожеврілими дротиками
і злизуєш щоби всоталася
(солона як очі жінки)
поки серце не розтрощить ребра
розхрестить порепану шкіру
і тихо розіб’ється
десь там
під пащею пса
десь там де ніхто не вгледить
хіба що собака понюхає
і навіть ковтнути не схоче
(собаки не люблять гидоти)
і тільки кістлява злодíйка
одного божого (чи собачого) ранку
почувши що в тобі вже нічого не б’ється
так вирве собі тендітне ребро
що аж душі з коралів посиплються
 
 
***
лелека змостив гніздо під віями хати
любисток мережив
переплітав промінням
(хтозна для чого)
приносила тобі хліба і сонця
ти цокав дзьобом
дякував
(чи до себе просив?)
я не писатиму про осінь що тебе забрала
бо ти лелека
а я людина
ти летиш щоб прилетіти знову
я прилітаю щоб відлетіти назавжди
але очі у тебе були людські
я ж справді чекала
дарма що вишні сонцем вдавилися
 
***
гаптували тебе ще змалку
гаптували тебе терпляче
і навіть худий комар
не міг заточити носа
об твої гаптовані родимки
 
нащо крукам віддалась
вони твої гапти та й виклювали
і залишили тільки нитки
 
а люди поглянуть
і скажуть
недообіймали
 
а люди поглянуть
і скажуть
недоцілували
 
а ти промовчиш
бо
недолюбили
 
***
скільки тобі ще блукати берегом
човне
скільки цілувати порепані зуби скель
 
навіть місяць мружиться
бо не може стримати рвучких вихорів хвиль
ховає зорі за комір
не хоче щоб бачили твою майже розбиту корму
і чули жалісні тріски
 
а риби мовчать
ніби набрали в зябра солі
 
та доки ти злизуєш гранітні породи
і плачеш за зруйнованими вітрилами
 
скажи
 
де твій рибалка?
 
***
бо ти є тихою гаванню
де можна сховатися від гіркот і солей
буденності
 
хай твої двері завжди будуть відчинені
 
гаване
 
бо ти є міцним плечем
на яке в будь-яку хвилину можна спертися
 
хай твоя ключиця завжди буде гола
 
плече
 
бо ти є небесним місяцем
який вгамовує сильні припливи і відпливи
 
світи мені
 
місяцю
 
амінь
м. Київ