більшість з вас
я волів би
ніколи не знати
ті ж що видаються
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
можливими
на продовження стосунків
певно
не є такими насправді
ото і вся реальність
ото й увесь Львів
***
чи то поезія є
взагалі?!
я не відаю
коли той один
з обрубками
пальців
збігає за
пляшков
для батька двох
недебілів
і тільки їдного
дебіла
він може збігати
і для батька
двох неофіційних
вар’ятів
коли його
пошлють звичайно
то певно не
поезія взагалі
але й для небатька
двох італійських
повій
зрештов мона
збігати
тільки гроші і
копняка дай
бо що робити
з обрубками
пальців
адже то не
поезія взагалі
***
А я ще
чудернацько
піду в свої
Карпати
і полишу
квадратики віршів
і додам барвінки
рим
і цілющим зіллям
пригощу
спраглих
жебраків
і не спасибне
мені
ніхто
подякунками
в цьому
запеклому житті
яке Ти –
Господи! –
Великий і
Єдиний! –
знав навіщо мені
дав
***
Лано,
Махна можна
читати!
– Добре.
Лано, Махна
можна і не читати:
теж буде незле.
***
Навіть благому
Крамаренкові
сьогодні
поштарка
зайчика-миколайчика
з мордою
ніжно усміхненою
принесла
***
лети лети бідна
качечко
у вирій
там вже чекають
на тебе
гієни і шакали
але там тепло
бо там Африка
і в тебе таки є
шанс
повернутися
навесні
до рідних лисиць
і вовків
***
назви дурного
автокефального
попа
не дуже розумним
прислужником
його московських
колег
ось вже і маєш
внутрішню
проблему
порівняй сутану
польського
ксьондза
який чомусь
учить
молитися
по-російськи
українських
східняків
з обмоткою
африканської повії
ось вже і маєш
проблему
зовнішню
та минеться все
якщо не заклиниш
чиюсь шестерінку
ВІКОНЦЕ
У пивниці
слідчого ізолятора
біля Святої
Софії в Києві
У підвалі моєї
майстерні
на Зеленій у
Львові
чи здатен ти
рабе тіла
і двадцятого
поверху
розпрямити
хребет душі
і побачити Сонце
і Небо
а не дідькових
діток
біля кучми
сміття
***
Богдану Козаку
І назвав я сина
–
на честь Бога
і
Козака
***
всілися сраками
на гніт
малі ковалі
римувачі ногами
і просто
маленькі
і п’яні
могильники
соску їм треба
вже зробити
їжте і пийте
не вдавіться
тільки
я – не Христос
я – хрущ
вишневий Антонича
***
більше ніц не
треба
нічого не треба
а то може бути і
все
***
У часи
бровастого
непоетично помер
мій тато
У часи Хитрого
Лиса
так і не
побачила Незалежності
моя бабуся
У часи Рудого
Чма
повісилася моя
хрещена мати
+ Василь +
Харитина + Галина
¬? Леонід ?
Леонід ? Леонід
***
навіть тополі
полтавської вар’ятні
облизувалися
навіть траса
вергунами робилася
навіть мізки
справді хворих
випрямлялися
коли ти
приносила
зацукрені
кавунові шкірки
мені
на поле
Полтавської
битви
у дурдом
***
Вуйко Леонід –
то не перший і
другий
двічі Гарант –
жінку і двох
дітей поховав
як триста
розбитих
горбатих “запорожців”
ще й сестру
поховає
Вуйко Леонід –
то звичне
стихійне лихо
будь-якої
української сім’ї
бо вуйко Леонід
не знає
слова родина
він не любить
слів гнида і тля
він не знає
слова нечисть
Вуйко Леонід
любить спати
на дивані
і боїться канапи
Вуйко Леонід не
їсть канапок
бо смакують йому
бутерброди
Вуйко Леонід
убив би мене
але боїться
криміналу
У вуйка Леоніда
волосся на носі росте
і тому його не
запрошують в СБУ
У дядька Леоніда
невістка жидівка
і зять кацап
***
Якби Україна
вродилася в
Південній півкулі
як той
Мадагаскар
чи скажімо
Тасманія
то за різдвяні
ялинки
нам би правили
черешні
зі стиглими
січневими прикрасами
а лемури були б
білочками
а кенгуру
зайчиками
і жодного тобі
москаля
аж до самої
Антарктиди
***
Вагончики цього
потяга
бублички і
богданські пряники
сливи і вишні
груші і яблука
на спині цього
найдобрішого у
світі
їжачка-паротяга
–
дай йому тільки
мисочку молочка! –
до раю земного
Тебе довезе,
Україно!
***
Дівчинко моя
поезія – то може
бути кущ терну
де сидить
горобець
то може бути
вишня зі шпаком
то можуть бути і
клени
де паруються
солов’ї
але то може бути
і кокосова
пальма
де вже сидить
туземець
зі своїм мачете
***
Зайці капусту не
з’їли
бо вовк її вже
дожував
але слава тим
зайцям завзятим
що до капусти
вовків
призвичаїли
ПОЕМА ВІЧНОГО ПРИВИДУ ЄЗУЇТСЬКОГО САДУ
світлій пам’яті
друга мого Павла Федюка
1
Друже Павле
навіть старі
перуни
які прожили
все своє щасливе
життя
пам’ятниками
на Личаківському
цвинтарі
заздрять
твоїй
загибелі
2
А ще Павле
спускалися ми
вулицею
Крушельницької
твоєю улюбленою
вниз
на вулицю
Словацького
літерою Г
з одним
старпером
говорили про
тебе
і ти знаєш
та-а-аке воно
г… виявилося!
3
А ще напишу тобі
Павле
старі порхавки
і трухляві бабці
вигулюють своїх
болонок
в твоєму
улюбленому парку
балакають між
собою
хоч Павла немає
а потім
завважують мене
і кидаються під
ноги тролейбусів
4
Було спекотно
було так
спекотно
що коли я
торкнувся твоєї правиці
то вона була
теплою
такою теплою
що Лана подумала
а раптом ти ще
живий
було дуже багато
квітів
і з них
найбільше
чепурили чепурки
вони червнево
роздавали себе
під твою труну
сивочолий
Калинець
ставив свічку
була трійня твоїх дружин
ми здогадалися
хто саме
що
зробив
із них
повіяв вітер
Пекарської
і тебе повезли
Гологорами
Опіллям
Покуттям
у рідні Карпати
ти сів голубом
на моє
підвіконня
і за звичкою
насрав
збираємо послід
і розсилаємо
за добре відомими
тобі адресами
5
З літер П Л та І
виходить
радянська
військова команда ПЛІ
ти служив у
Кремлі
друже мій Павле
і знаєш що це
таке
наказуй негайно
і я таки пльну
6
Заходив у
“Зелену браму”
казали баби за
шинквасом
нібись-то
ти був
тихим і сумирним
ось і перші
теплі спогади
ти бачиш
як життя і
смерть
все перекручують
7
Ятка на
Підвальній
і досі оксаніє
приходять пияки
такі як я
і питають
ти де
ятка каже
поїхав у Рунґури
яблука збирати
чомусь через
районний Миколаїв
потім ятка каже
мабуть по дорозі
його десь на
Привокзальній
жиди забили
йой Павле
якщо вірити ятці
мабуть
у Львові
будуть
єврейські
погроми
8
До мене тепер
приходять безцеремонно
стукають у двері
ту-ру-ду-ру
або трам-тарарам
кажуть
ми це і чекали
від тебе почути
Павла нема
ти сидиш голубом
у прочиненому
віконці
через яке
стільки разів пролізав
і просто
по-свійськи
по-гуцульськи
кажеш
срати я на вас
усіх хотів
9.06.2007
м. Львів