Більшість з вас я волів би ніколи не знати

194

більшість з вас

я волів би

ніколи не знати

 

ті ж що видаються

можливими

на продовження стосунків

 

певно

не є такими насправді

 

ото і вся реальність

ото й увесь Львів

 

***

чи то поезія є
взагалі?!

я не відаю

 

коли той один

з обрубками
пальців

збігає за
пляшков

для батька двох
недебілів

і тільки їдного
дебіла

він може збігати
і для батька

двох неофіційних
вар’ятів

коли його
пошлють звичайно

то певно не
поезія взагалі

але й для небатька

двох італійських
повій

зрештов мона
збігати

тільки гроші і
копняка дай

бо що робити

з обрубками
пальців

адже то не
поезія взагалі

 

***

А я ще
чудернацько

піду в свої
Карпати

і полишу
квадратики віршів

і додам барвінки
рим

і цілющим зіллям
пригощу

спраглих
жебраків

і не спасибне
мені

ніхто
подякунками

в цьому
запеклому житті

яке Ти –
Господи! –

Великий і
Єдиний! –

знав навіщо мені
дав

 

***

Лано,

Махна можна
читати!

–  Добре.

 

Лано, Махна
можна і не читати:

теж буде незле.

 

***

Навіть благому

              Крамаренкові

сьогодні
поштарка

зайчика-миколайчика

з мордою

      ніжно усміхненою

принесла

 

***

лети лети бідна
качечко

у вирій

там вже чекають
на тебе

гієни і шакали

але там тепло

бо там Африка

і в тебе таки є
шанс

повернутися
навесні

до рідних лисиць
і вовків

 

***

назви дурного

автокефального
попа

не дуже розумним
прислужником

його московських
колег

ось вже і маєш

внутрішню
проблему

 

порівняй сутану

польського
ксьондза

який чомусь
учить

молитися
по-російськи

українських
східняків

з обмоткою
африканської повії

ось вже і маєш

проблему
зовнішню

 

та минеться все

якщо не заклиниш

чиюсь шестерінку

 

ВІКОНЦЕ

У пивниці
слідчого ізолятора

біля Святої
Софії в Києві

 

У підвалі моєї
майстерні

на Зеленій у
Львові

чи здатен ти
рабе тіла

і двадцятого
поверху

розпрямити
хребет душі

 

і побачити Сонце
і Небо

а не дідькових
діток

біля кучми
сміття

 

***

                 Богдану Козаку

І назвав я сина

на честь Бога

                  і

                  Козака

 

***

всілися сраками
на гніт

малі ковалі

римувачі ногами

і просто
маленькі

і п’яні
могильники

соску їм треба

вже зробити

їжте і пийте

не вдавіться
тільки

я – не Христос

я – хрущ
вишневий Антонича

 

***

більше ніц не
треба

нічого не треба

а то може бути і
все

 

***

У часи
бровастого

непоетично помер
мій тато

У часи Хитрого
Лиса

так і не
побачила Незалежності

моя бабуся

У часи Рудого
Чма

повісилася моя
хрещена мати

+ Василь +
Харитина + Галина

¬? Леонід ?
Леонід ? Леонід

 

***

навіть тополі
полтавської вар’ятні

                                          
облизувалися

навіть траса
вергунами робилася

навіть мізки
справді хворих

                                          
випрямлялися

коли ти
приносила

зацукрені
кавунові шкірки

мені

на поле

Полтавської
битви

у дурдом

 

***

Вуйко Леонід –

то не перший і
другий

двічі Гарант –

жінку і двох
дітей поховав

як триста
розбитих

                 горбатих “запорожців”

ще й сестру
поховає

Вуйко Леонід –

то звичне
стихійне лихо

будь-якої
української сім’ї

бо вуйко Леонід
не знає

                                 слова родина

він не любить
слів гнида і тля

він не знає
слова нечисть

Вуйко Леонід
любить спати

                         на дивані

і боїться канапи

Вуйко Леонід не
їсть канапок

бо смакують йому
бутерброди

Вуйко Леонід
убив би мене

але боїться
криміналу

У вуйка Леоніда
волосся на носі росте

і тому його не
запрошують в СБУ

У дядька Леоніда
невістка жидівка

і зять кацап

 

***

Якби Україна

вродилася в
Південній півкулі

як той
Мадагаскар

чи скажімо
Тасманія

то за різдвяні
ялинки

нам би правили
черешні

зі стиглими
січневими прикрасами

а лемури були б
білочками

а кенгуру
зайчиками

і жодного тобі
москаля

аж до самої
Антарктиди

 

***

Вагончики цього
потяга

бублички і
богданські пряники

сливи і вишні

груші і яблука

на спині цього

найдобрішого у
світі

їжачка-паротяга

дай йому тільки
мисочку молочка! –

до раю земного

Тебе довезе,

Україно!

 

***

Дівчинко моя

поезія – то може
бути кущ терну

де сидить
горобець

то може бути

вишня зі шпаком

то можуть бути і
клени

де паруються
солов’ї

але то може бути

і кокосова
пальма

де вже сидить
туземець

зі своїм мачете

 

***

Зайці капусту не
з’їли

бо вовк її вже
дожував

але слава тим

зайцям завзятим

що до капусти

вовків
призвичаїли

 

ПОЕМА ВІЧНОГО ПРИВИДУ ЄЗУЇТСЬКОГО САДУ

світлій пам’яті

друга мого Павла Федюка

 

1

Друже Павле

навіть старі
перуни

які прожили

все своє щасливе
життя

пам’ятниками

на Личаківському
цвинтарі

заздрять

твоїй

загибелі

 

2

А ще Павле

спускалися ми

вулицею
Крушельницької

твоєю улюбленою

вниз

на вулицю
Словацького

літерою Г

з одним
старпером

говорили про
тебе

і ти знаєш

та-а-аке воно
г… виявилося!

 

3

А ще напишу тобі
Павле

старі порхавки

і трухляві бабці

вигулюють своїх
болонок

в твоєму
улюбленому парку

балакають між
собою

хоч Павла немає

а потім
завважують мене

і кидаються під
ноги тролейбусів

 

4

Було спекотно

було так
спекотно

що коли я
торкнувся твоєї правиці

то вона була
теплою

такою теплою

що Лана подумала

а раптом ти ще
живий

було дуже багато
квітів

і з них
найбільше

чепурили чепурки

вони червнево
роздавали себе

під твою труну

сивочолий
Калинець

ставив свічку

           була трійня твоїх дружин

ми здогадалися

хто саме

що

зробив

із них

повіяв вітер
Пекарської

і тебе повезли

Гологорами

Опіллям

Покуттям

у рідні Карпати

ти сів голубом

на моє
підвіконня

і за звичкою
насрав

збираємо послід

і розсилаємо

за добре відомими
тобі адресами

 

5

З літер П Л та І

виходить

радянська
військова команда ПЛІ

ти служив у
Кремлі

друже мій Павле

і знаєш що це
таке

наказуй негайно

і я таки пльну

 

6

Заходив у
“Зелену браму”

казали баби за
шинквасом

нібись-то

ти був

тихим і сумирним

ось і перші
теплі спогади

ти бачиш

як життя і
смерть

все перекручують

 

7

Ятка на
Підвальній

і досі оксаніє

приходять пияки

такі як я

і питають

ти де

ятка каже

поїхав у Рунґури

яблука збирати

чомусь через
районний Миколаїв

потім ятка каже

мабуть по дорозі

його десь на
Привокзальній

жиди забили

йой Павле

якщо вірити ятці

мабуть

у Львові

будуть

єврейські
погроми

 

8

До мене тепер
приходять безцеремонно

стукають у двері

ту-ру-ду-ру

або трам-тарарам

кажуть

ми це і чекали
від тебе почути

Павла нема

ти сидиш голубом

у прочиненому
віконці

через яке
стільки разів пролізав

і просто
по-свійськи

по-гуцульськи

кажеш

срати я на вас
усіх хотів

 

9.06.2007

м. Львів

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!