Біла-біла казка

170

***

Ан.

Біла-біла казка…

Біла, як сонця…

Щемно, тремно, жасно –

Місяць до лиця.

 

Біла-біла казка –

Струмінь неземний –

В божевільну ласку

Безсоромних мрій…

 

Біла-біла казка…

Образ до небес.

В смерть з любов’ю тяжко –

А ще тяжче – без …

 

***

Ти так далеко…

Море в горі.

Морозна спека.

Застиглі дні…

 

Ти так далеко –

Вмирають зорі.

Гудуть лелеки

В морському дні.

 

Забираю свою тугу –

Оминаю нас.

Заколисую наругу

До брутальних фраз.

 

Мрію тебе – приснись.

Врода сліпа милує.

Просто візьми й усміхнись –

Це тобі так пасує.

 

Мислю тебе я скрізь.

Сутність німотна кличе.

Просто візьми й усміхнись.

Це тобі дуже личить.

 

Скадовськ, вересень
2012р.

 

***

Божественно-білі – медами – 
ноги.

Гола, мов крик, на вулкан, густина.

Місячний ,– сонцем розкритий ,–  стогін

Шалом у душу пече данина.

 

Божественно-білі затулені ноги.

В заламі, у «замшах», сап’яни.

Очі пекельні, покинуті Богом.

Губи – скажено п’яні.

 

Божественно-білі – до неба – ноги.

В громах – 
блискавицями – тайни.

Судомить у снастях тривожна

тривога.

Гуляє – у свист – Нагайна.

 

Божественно-білі печальні ноги.

Зволожено муки брутальні.

Шляхами – стежина, в тумани –

дорога.

В покору жалі шедевральні.

 

Скадовськ, вересень
2012р.

 

***

Бджілки-діти, ющенята.

Візьміть мене на крилята.

Я вам буду оберіг –

З медом їстиму пиріг.

 

Бджілки-члени, ющенята,

Несіть мені грошенята.

Я вам буду молодчина –

Одведу біду-кончину.

 

Бджілки-бджоли, ющенята

Вас ні в смерть не подолати.

Мед-вино – і стільники.

Чолові чоловіки.

 

Скадовськ, липень
2013р.

 

 

***

Крихка маленька бджілка

До сонечка летить.

Липневим цвітом гілка

На вітрі мерехтить.

 

Крихка бджола маленька

До вулика спішить.

І ввечері, й раненько

Плекає срібну мить.

 

Нектар лани чарує

Медами розлива.

Це літо день дарує.

Це музика жива.

 

Скадовськ, липень,
2013р.

 

СТЬОБИ

***

Ґонорово гостинний ґандж

Будуарно брутальні бджоли

Запосіли гнилий помаранч

Й не пускають дітей до школи.

 

Бо не вчаться там доладу.

Горезвісні – «трутень» і «соти».

В «медовуху» кладуть біду – 

І вбираються в ідіоти.

 

А нектаром – густі щільники.

А прополіс гуляє в стодоли.

Медом-мир: бісівня – навзнаки.

Й облітають на вечір бджоли.

 

У Києві, ніч.
14/15.02.2012р.                                    

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!