HAPPY PEOPLE
Щасливі ті, хто вміють відпускати,
Хто не тримає весь цей бруд в житті.
Хто вміє мовчки душу лікувати,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
І не ховатися від болю в темноті.
Щасливий той, хто легко забуває,
Хто не тримає зраду за вину,
Хто кожен ранок з вірою стрічає,
І відпускає ніч у далину.
31.07.25
***
Душа моя плакала,
Десь в укритті сиділа маленька, злякана,
Дівчинка, в якої вкрали дитинство,
Вона знає, як виглядає вбивство.
Буквально вчора був черговий приліт,
Здригнувся дах, і підлога пішла з-під ніг.
Дівчинка тихо заплакала,
І в куточок від страху лягла вона.
На її очах помирали рідні,
Близькі, знайомі , діти сусідні.
Світ її зруйнувався вмить,
Серце дівчинки досі болить.
16.07.2025
***
Цей літній дощ по-справжньому прекрасний!
У ньому, мов, зашиті сотні фраз.
Від «Я ТЕБЕ КОХАЮ!» — ніжно, рясно,
До «Я ТЕБЕ НЕНАВИДЖУ!» — щораз.
У кожній краплі — спогади, як проза,
Що між рядків мовчання проросли…
Вони течуть — без зайвого наркозу,
Як істини, що ми не донесли.
І кожен грім — неначе крик у скроні,
І кожен блиск — це погляд в далину…
Ми вже давно на різних перегонах —
Мовчань і слів, світанків й вечорів.
27.06.2025
***
Вже настає найкращий час
та в серце закрилась тривога,
хоч ніби літо за вікном,
а мати сльози ллє до Бога.
Бо їй — ніхто не поверне
дитя, що в полі десь лишилось,
що під палючим, під вогнем
за Україну залишилось.
Сьогодні літо, завтра осінь,
зима, весна — і все по колу,
а в серці — біль, печаль і розпач,
що не зцілити вже ніколи.
А час іде — несе в собі мовчання,
у головах — одне бажання:
щоб мати сина обійняла,
а не лиш фото у руках тримала.
І кожен день — як згадка пекла,
і кожен крок — немов крізь мрії,
та у серцях, немов світанок,
живуть надії, живуть надії!
І скільки б не тиснув біль у груди,
ми молимось на перемогу —
а друзів, отих зрадливих,
повіки знаю, не забудем.
Хай в степах їх сушить сонце,
хай спрага душить ворогів.
Я — зраненого народу донька,
мій подих — крик його синів.
Моє життя — мов дзвін тривоги,
у ньому правда і вогонь.
Я йду вперед до перемоги,
що кривдою палив вогонь.
Я — кров на зламаній свободі,
між ребер в мене ніж стерчить.
Бо обіцяли всі нам волю,
а от вам порцію із болю.
Я — голос тих, кого не чують,
Я — голос тих, хто там, в полоні,
чиї молитви не почують
ні в підземеллі, ні на троні.
Я — погляд тих, хто в небуття
пішов, та серцем залишився,
Я — їхня правда й каяття,
Я — крик, що в пісню обернувся.
Я не мовчу, бо біль кричить,
бо кожен день — це поле бою.
Я з тих, хто вірить, не простить,
а пам’ять носю я, як зброю.
31.05.2025
***
Вогонь і сталь, і грім гармат,
Та в серці – воля нездоланна.
Нас не зламав ворожий кат,
Бо Україна в нас – незламна!
Живемо так не перший рік,
До вибухів ми люди звичні,
Лиш тільки сльози матерів
Торкають серце, ніби вперше.
Колись лунав дитячий сміх
В Гостомелі між віт широких,
Та ворог чорний, лютий, злий
Змінив його на плач глибокий…
Вже більш не квітне наш Ірпінь,
І не співає Буча рідна.
Та крізь руїни, кров і біль
Здійметься знов країна вільна!
Заквітне Мар’їнка чудова,
І заспіває рідний степ,
Де Дике Поле, ще суворе,
Чекає волі понад все.
Де кров стікала між стернями,
Ростиме жито золоте,
І мир повернеться з піснями
До тих, хто так довго цього жде.
Наукою розквітне Харків,
І заспівають солов’ї,
А Вінниця прийме до себе
Усіх гостинно залюбки.
І Куп’янськ зцілиться від болю,
Донбас розправить вільні крила,
Над Бахмутом пролетить “Мрія” –
Свобода в небі заясніла.
Запалить вогник Миколаїв,
Херсон всміхнеться між садів,
А Рівне миром привітає
Тих, хто повернеться з війни.
В палкі обійми візьме Канів,
Пригостить кавою нас Львів,
І поцілує рідний Київ,
Засвітить сонце у Дніпрі.
А Запоріжжя не скориться –
Нащадки славних козаків!
Охтирка вільно усміхнеться,
Чернігів рани згоїть всім.
У Краматорську заспівають
У школах діти рідний гімн.
Повстане рідний Маріуполь,
Він відбудує місто мрій.
Підніметься новий Батурин
За Україну – на радість усім!
Підніметься Новий Бурлук,
Зазеленіє наш Ізюм.
Луганськ, мов воїн після мук,
Очистить край від чорних рук.
А Кривий Ріг засвітить світлом,
І щастя принесе Хмельницький.
Зустрінем день у мирі чистім,
Полтава знову зацвіте.
Тернопіль в мирній Україні
Своє майбутнє віднайде!
Розквітне радісно Слов’янськ,
У Лубнах знов заграє літо,
І дух свободи не погасне –
Будуть співать вкраїнські діти.
У Черкасах зацвітуть троянди,
У Білій Церкві вдарить дзвін,
І на трембітах нам заграють
Нащадки славних козаків.
Житомир візьме нас за плечі,
Одеса зводить на Привоз.
Івано-Франківськ заспіває,
Кропивницький розквітне знов.
У Луцьку радість не змовкає,
А Суми гріє щастя знов.
Сімферополь чекає літа,
Севастополь вдихне весну.
Коломия, мов зірка, світла,
Бакота в тиші жде красу.
Покровськ не зломлять буревії,
Йому не страшні чорні дні.
Бо ми єдині – й наші мрії
Розквітнуть в мирній стороні!
У Чернівцях будемо співати,
У Бессарабії візьмем вино.
І будемо дружно святкувати
Ми перемогу над чорним злом!
І знову вільні стануть землі,
І мир накриє все крилом.
Розквітне ненька Україна,
Життя заграє знов добром!
24.02.2025