Анатолій Шкуліпа. «Пісня про оборону»

Істину не звіяти

в танковому скреготі.

Журавлів угледіти

як без їх «курли»?

Легко розчинитися

Реклама

Підпишіться на закритий телеграм УЛГ! Посилання на канал

у чужому леготі.

Чом так українською

думи пропекли?

 

Знать, судьба дорогою

не вела шовковою.

України проблиски –

поміж блок-пости.

Можна захищати нас

будь-якою мовою,

Тільки українською

можна зберегти.

 

Можна все по-чесному…

В щебеті, чи стрекоті,

Чи у співі жайвора –

не у звуках суть.

Скільки б не воскресли ми

в осяйному клекоті,

Тільки українською

кличе нас майбуть.

 

Як би не привабили

небеса обновою,

Не переінакшити –

над зірки й хрести.

Можна захищати нас

будь-якою мовою,

Тільки українською

можна зберегти.

 

Не перекалічити,

не попідтасовувать…

Українські корені –

крізь ропу віків.

І любов, підказують,

треба перековувать,

Так, щоб не вміщалася

на роздоллях слів.

 

Місяць понад вербами

зависа підковою.

Вже б і ощасливились –

не дають брати.

Можна захищати нас

будь-якою мовою,

Тільки українською

можна зберегти.

 

Україна – матінка,

та не територія,

За яку нам голови

ще не досікли.

Де гуля республіка,

там – і директорія.

Стали б українцями,

та гальмом – хохли.

 

Можна б і гарматною,

навіть гоноровою,

На краю галактики,

на межі сльоти

Можна захищати нас

будь-якою мовою,

Тільки українською

можна зберегти.