Анатолій Дністровий. «Чорнокоса з очима повними новин…»

* * *

 

чорнокоса з очима повними новин

вночі мовчки слухала дощ

плакала над примарами зимових днів

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

і шепотіла

для втечі

ще є час і сили

 

чорнокоса з очима повними новин

коли за вікном завили сирени

на прощання сказала

ще не страшно

якщо є події

якщо ми

ще тут

 

чорнокоса з очима повними новин

що станеться

якщо ти

заплющиш очі

 

2022

 

 

 

* * *

 

місяць ми чекали на війну

і ретельно нарізали кубиками

чорний і білий хліб на сухарики

сушили їх у духовці

дітям так припали сухарики до смаку

що за кілька тижнів вони їх з’їли

 

тиждень ми чекали на війну

і знову сушили сухарики

які день за днем з радістю їли наші діти

 

коли сухарики закінчилися

несподівано прийшла війна

 

14.03.22

 

 

 

* * *

 

за горизонтом знову канонада

прийшов чужинець

тихий сніжний вечір

сліди дітей що білою дорогою

ведуть туди

де ми

були

щасливі

 

2022

 

 

 

* * *

 

хлопчикові сниться бронетехніка

батько виснажений

спить без задніх ніг

тільки кіт перед вікном на варті

слухає ревіння двигунів

 

2022

 

 

 

* * *

 

тиха як гірська скеля що пам’ятає прадавні часи

осиротіла від березневого холоду й легкого снігу

наша земля мовчить під небом низьким і сірим

наша земля мовчить під чоботом ворожого солдата

вона відчуває кроки рідних людей

вона відчуває гул чужинських коліс

слухає відчай наших птахів і дітей

пульсує судинами прийдешнього дня

 

2022

 

 

 

* * *

 

мій одяг уже ніколи не буде таким

як був до війни

затерта куртка яка мене гріє два тижні

мої нові черевики тепер постаріли

ніби стоптали сотні доріг

ніби бачили декілька зим

схоже залишаться

у цих застиглих морозах

назавжди

 

12.03.22

 

 

 

* * *

 

чи є на тому світі артилерія

по кому вона стріляє

про що там думають артилеристи

які слова вони говорять

які пісні співають

які сни бачать

на стороні добра чи зла вони знаходяться

чи пахнуть їхні руки війною

чи бачать вони світло з заплющеними очима

чи думають про перші квіти цієї холодної весни

 

12.03.22

 

 

 

* * *

снився мені чернігів
як я гуляю з синочком

і на валу фотографую чорнявих білок

снилося місто величне і давнє
із туманною білою цівкою над рікою

снились ракети у хмарах
із віконцями сотень пташиних осель
що голосами дзвінкими
наповнюють

день

без війни

12.03.22

 

 

 

* * *

 

коли стихають розмови про глобальні проблеми

і новітні наукові теорії

зникають утомлені думки про мрії

і примарні плани на нереальне літо

 

тоді

говорять пальці

які торкаються обличчя коханої

говорять пальці

які надламують кусень позавчорашнього хліба

зігріваються від гарячого дихання

заплющують очі

вічно

юному

бійцеві

 

13.02.22

 

 

 

* * *

 

весняні птахи щебечуть
поволі бруньки на деревах бубнявіють
дітлахи на вулиці грають м’яча

маленька дівчинка з сусіднього будинку
уже два тижні не відволікається
щодня
фломастерами ретельно малює
як у небі
літають
червоні валізи і чорні бомби
сині валізи і зелені бомби
коричневі валізи і жовтні бомби

2022

 

м. Київ