Перехрестя:
бульвар Шевченка
і американська вулиця
в зоряне есперанто
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
пробиваються первні
інших мов
їм не треба дрес-коду
для наших тіл
що рухаються у натовпі
розмашисто
до своїх граматик-лексусів
янкі-снів
Шевченко приміряє льон на себе
та й засмутиться –
льон линяє
наша українська
теж блідніє
у червонолицому світі
дерева заколисують шумні авеню
квітковими евтаназіями
на англійську
чашами ліхтарів осколками
мандаринно-іспанської
заповітами
на новий день
не забутися
не розбитися
на бульварі Його Імені
Із Columbia edu.com
манна небесна
звисає борульками
мов біблійний казус пустель –
з Льодовитого океану
пахне смаженим
манну довго
розкочегарювали
змерзлі нащадки
з кубиками льоду
до вечорів
із віскі-біблією
де
виводили піскам
енциклопедію
жовтим науковим кольором
чи зжовкло-вигорілим
з кількома шпильками для волосся –
фіґурка як влита
мойсейна скрижальна
матері Пустелі
монополярний простір
на долонях віршо-індустрії
визріває старий мозоль –
римувати
єрусалимно та римно –
вітчизняна гомеопатія
все ще тернинами вимірюється
любовно-постільним режимом
із кубиками льоду до ран від лібідо
пустелями на душу
гранчаком-німбом у руку
пісками перепляженими
сподіваннями на сорок мойсейних сорук
та давай старино не наговорювати
на молодий вік
ще можливо він і не з віскі
птаха випишем на кредит
не льодовитого
і він згірдливо піде –
пан або пропав –
обдирати з зірок
обдирати з чужих
поезо-лахмани
відторгати пустельний пісок
він протуркоче я люблю море
він протуркоче я люблю ліс
і простоходячих жінок
у хвилях
синьо-зелених
а у вашому світі
там тобі хтось
позлітку підкине
під подушку із жовтих тернів
а сон вкраде
і кубик льоду
єлейно
вкладе до віскі
а пісок в очі
США