Ми живемо в парадоксі прогресу: що кращими стають речі навколо нас, то тривожнішими ми є. І хоча світ успішно бореться з голодом, расизмом, сексизмом та іншими викликами, люди й далі почуваються нещасними.
То що ж відбувається? На думку Марка Менсона, людству потрібен не порядок, добробут чи нові моделі електрокарів. Йому не вистачає чогось значно ефемернішого — надії. Надії, яка ґрунтується на відчутті, що ми контролюємо ситуацію, діємо за власними цінностями й належимо до спільноти.
У цій книжці культовий автор опирається на сучасні психологічні дослідження та позачасову мудрість Платона, Ніцше й Канта. Менсон вчить спокійно сприймати всі негаразди, не звертати увагу на дрібниці й дає поради, як у світі прогресу віднайти загублену надію на краще життя.
Цитати з книжки:
Про гірку правду життя: Ви і я, і всі, кого ми знаємо, помремо, і значення наших учинків у масштабі космосу прямує до нуля. Дехто боїться, що ця правда зніме з людей будь-яку відповідальність, що всі, дізнавшись її, негайно кинуться стрибати голяка посеред жвавої траси. Але насправді правда лякає їх, бо вона звільняє для відповідальності. Вона означає, що причин не любити себе й інших — немає. Причин не поважати себе і свою планету — немає. І немає причин не проживати кожен момент свого життя так, ніби він буде нескінченно повторюватись у вічності.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Про дорослішання
На світі повно великих, товстопузих і бородатих дітей. І ще вагон підстаркуватих підлітків. В якийсь момент зрілість перестає залежати від віку. Значення мають лише наміри людини. Різниця між дитиною, підлітком і дорослим не в тому, що вони роблять, а чому. Дитина бере без дозволу морозиво, бо воно смачне, і до наслідків їй байдуже
Підліток не бере без дозволу морозива, бо знає: за таке можна отримати по руках.І тільки дорослий не братиме без дозволу чужого морозива тому, що красти — погано. Бо коли він таки вкраде, то навіть якщо кара омине його, він почуватиметься паскудно.