Звіт Freedom House: нові закони для регулювання соцмереж все більше втручаються в цензуру контенту

243

Уряди Індії, Туреччини, Індонезії та Росії тиснуть на техногігантів на свою користь під виглядом нацбезпеки.

Як повідомляє tyzhden.ua, звіт від Freedom House під назвою “Свобода в мережі 2021” аналізує, як глобальні норми змістилися в бік більшого державного втручання в цифровий ринок. Щонайменше 48 країн протягом минулого року вживали законодавчі чи адміністративні дії, спрямовані на регулювання технологічних компаній. Ця тенденція виникла через суспільні проблеми, які загострюються в Інтернеті. Наприклад, переслідування, екстремізм, злочинність тощо. Деякі заходи дійсно підвищать відповідальність техногігантів за їхню діяльність, однак більшість просто накладають державні чи політичні обов’язки на приватні фірми без реального покращення прав користувачів.

Найбільше тривоги викликають ті заходи, які переводять приватний сектор під владу держави, намагаючись більш ефективно викорінювати інакомислення, ввести спостереження та поширювати пропаганду. У Китаї, наприклад, місцеві технологічні фірми караються не лише за слабку безпеку даних і монополістичну практику, а й за те, що не видалили карикатури, що висміювали Сі Цзіньпіна зі свідчення уйгурів про свавільне затримання в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.

6 січня 2021 року влада була в повному обсязі з руках корпорацій, коли Фейсбук, Твітер та декілька інших платформ прийняли драматичне рішення деактивувати облікові записи експрезидента США Дональда Трампа. Риторика президента явно сприяла насильницькому повстанню в Капітолії, через що багато хто прихильно ставився до блокування. Однак технологічні компанії не були послідовними щодо того, як ставитись до виступів впливових політиків. Насправді, їх тривалий час звинувачували у свавільних вилученнях контенту в інших контекстах, що зачіпали журналістів, правозахисників та членів маргіналізованих спільнот у всьому світі. Такі інциденти посилили аргумент, що технологічні платформи не можуть модерувати вміст без певного нагляду.

Цього року чиновники в Індії тиснули на Твітер, щоб видалити коментарі, пов’язані з протестами та критичні коментарі, а також припинити позначати маніпуляційний контент, який поширює правляча партія. Влада Нігерії заблокувала Твітер після того, як компанія видалила пости президента країни. Глава Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, відповідальний за масові ув’язнення журналістів і опозиційних політиків, неодноразово звинувачував технологічні компанії у “цифровому фашизмі” за їхню відмову дотримуватися хибних положень нового закону країни про соціальні медіа. Як альтернативу американським фірмам, Ердоган просував державну платформу обміну повідомленнями, в той час як індійські та нігерійські чиновники перейшли до соціальної мережі “Koo”, що базується в місті Банґалор.

Влада принаймні 24 країн ухвалила або оголосила нові закони чи правила, які регулюють обробку контенту платформами. Найпроблемніші заходи можуть призвести до посилення цензури політичного інакомислення, розслідування та проявів етнічної, релігійної, сексуальної чи гендерної ідентичності, особливо серед маргіналізованих спільнот.

Індійські правила, поміж іншого, передбачають деякі покращення модерації контенту. Законодавство країни забороняє широкий спектр інколи нечітко визначеного вмісту, включаючи контент, що підриває громадський порядок, мораль або суверенітет, цілісність і безпеку країни. Хоча й механізмами підзвітності користувачів можуть зловживати прихильники уряду, щоб видаляти критичні коментарі.

Правила були оголошені на тлі погіршення відносин між правлячою партією “Бхаратія Джаната парті” і Кремнієвою долиною. Під час масових протестів проти запропонованих аграрних реформ у лютому 2021 року, Twitter скасував своє початкове рішення видалити акаунти журналістів та активістів на прохання уряду. Протягом наступних місяців ця соцмережа стикалась в Індії із навідуванням в офіси поліцейських, погрозами, що співробітників притягнуть до кримінальної відповідальності. Також весною індійський уряд наказав Фейсбук, Твітер та Інстаграм видалити контент, який критикує дії влади щодо сплеску COVID-19 та смертності в країні.

Щодо нових правил для соціальних медіа в Туреччині, вони набули чинності в жовтні 2020 року. Платформи з понад мільйоном щоденних користувачів зобов’язані видаляти вміст, який вважається “образливим” протягом 48 годин після отримання сповіщення. Інакше можуть посилитись штрафи, зокрема й заборона реклами. Закон зменшив здатність компаній соціальних мереж протистояти запитам турецької влади, які мають на меті посилити цензуру опозиції та незалежних журналістів.

Аналогічно, міністерський регламент Індонезії, прийнятий у листопаді 2020 року, встановлює нові вимоги щодо видалення та реєстрації технологічних компаній незалежно від їх розміру, включаючи додатки соціальних мереж, служби обміну вмістом та пошукові системи. Отримавши повідомлення, платформа має лише чотири години в “невідкладних” ситуаціях або 24 години в іншому випадку, щоб видалити “заборонений” вміст. Йдеться про контент, який може порушувати будь-яке національне законодавство, створює занепокоєння в громаді або порушує громадський порядок. Влада вже застосувала чинні закони для цензури ЛГБТ+ контенту, критики ісламу та коментарів про рух за незалежність у провінціях Папуа та Західне Папуа. Тим, хто не дотримується нового регламенту, загрожує низка покарань, зокрема блокування та анулювання ліцензій.

Російський уряд додав до низки правил, на які повинні орієнтуватися міжнародні технологічні компанії в країні. У січні 2021 року закон запровадив нові штрафи для веб-сайтів і платформ, які не видаляють контент, який держава вважає “незаконним”, тоді як лютневий закон посилив зобов’язання платформ видаляти заборонений вміст і узгоджувати з федеральним регулятором “Роскомнагляд” рішення щодо модерації вмісту. Напруга між іноземними платформами та російською державою закипіла в березні, коли Роскомнагляд придушив трафік Твітеру через невиконання компанією наказів про видалення інформації, пов’язаної з протестами проти затримання лідера опозиції Олексія Навального.

Через кілька тижнів після того, як Трампа заблокували в соцмережах, російський парламент оголосив про плани ухвалити закон, який би накладав штрафи на компанії за незаконне блокування користувачів. У грудні президент Володимир Путін вже підписав закон, який дозволяє владі блокувати платформи, що обмежують вміст російських державних новин. У цьому законі посилалися на випадки, коли Твітер, Фейсбук і Ютуб “цензурували” державні видання RT, “РІА Новини” і “Крим 24”. Facebook і Twitter раніше вводили ярлики для державних медіа-груп, ідентифікуючи “RT” і “РІА Новини” як тісно пов’язані з російським урядом або як медіа під прямим урядовим редакційним контролем.

Щонайменше у 38 із 70 країн, які оцінили у звіті Freedom House цього року, уряди розпочали юридичні або адміністративні реформи, які впливають на управління даними користувачів для технологічних компаній. Основним платформам часто заборонено законами своєї країни передавати дані іноземним чиновникам. Уряди, які шукають інформацію, тепер намагаються обійти ці юрисдикційні бар’єри, змушуючи компанії зберігати дані на серверах, розташованих у межах своїх кордонів, передавати особисті дані правоохоронним органам з обмеженим наглядом та обійти шифрування приватних комунікацій. Особливо в країнах із поганим станом прав людини, зберігання даних значно розширює потенціал спостереження та ризик зловживань. Ці проблемні положення іноді поєднуються з більш позитивними вимогами до компаній щодо захисту даних користувачів від інших загроз.

 

 

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!