Звернення Шевченківського національного заповідника щодо подій, які відбуваються довкола Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»

333

Хранителі меморіалу Тараса Шевченка у Каневі глибоко занепокоєні подіями, що вже не перший день розгортаються довкола «Музею Івана Гончара» – добре відомого у світі  музейного закладу, успішна діяльність якого від самих початків його існування направлена на популяризацію національної культурної спадщини українського народу.

Цей унікальний музей, створений талантом, самопожертвою і безстрашністю народного художника України, лауреата Шевченківської премії Івана Гончара, – як прояв мистецького супротиву більшовицькому тоталітаризму, – став своєрідним символом незнищенності української культури. Дивом уцілівши в умовах комуністичної неволі та отримавши державне визнання і підтримку в роки Незалежності, музей із приватної збірки у сакральному середмісті Києва виріс у провідний культурний та науковий осередок, місією якого стало збереження традиційної культури українців. І ледь не кожний із проектів у його стінах чи за участі музею в найпрестижніших імпрезах у країні незмінно ставав яскравою подією мистецького життя і долучав до національної спадщини тисячі і тисячі земляків і зарубіжних гостей столиці. І ось, на тридцятому році Незалежності України, влада, в особі озброєних та екіпірованих як для боротьби із терористами спецназівців, продемонструвала усій країні і світу як не можна відноситись до культурної спадщини, її творців та охоронців.

Навчені на власному гіркому досвіді хранителі меморіалу Тараса Шевченка пам’ятають ганебні дії влади на Тарасовій Горі – імперської – 9 березня 1914 року, комуністичної – 22 травня 1991 року і режиму злочинної вседозволеності – влітку 2010 року, які тоді також сколихнули все суспільство і показали її (влади) юридичну та політико-правову нікчемність. Що ж сталося потім з такою владою також усім добре відомо.

У Законі України «Про музеї і музейну діяльність» держава визнала, що «Музеї – це культурно-освітні і науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини». І зовсім нічого там не сказано, що музейні зали і території можна використовувати для політичного переслідування, утисків інакомислення і залякування працівників музеїв, покликанням яких є служіння суспільству та його розвитку, захист культурного надбання нації. І якщо одні представники  держави нападають із зброєю на інших – озброєних лише знаннями, гідністю і любов’ю до культури, але також уповноважених державою захищати її надбання, – то як це називається з правової точки зору у цивілізованому суспільстві?!

Українські музеї та заповідники і ті, хто покликані забезпечити їхнє функціонування, і так щодня перебувають на лінії глибоких конфліктів, практично голіруч захищаючи музейні скарби і пам’ятки від розкрадання, незаконного захоплення і забудови. І вже цим вони заслуговують на, принаймні, розуміння і підтримку у виконанні своєї важливої суспільної функції.

Тож, закликаємо Президента України, Верховну Раду України та органи виконавчої влади різних рівнів вжити усіх законних заходів щодо захисту музеїв, пам’яток і заповідних територій від незаконних домагань, і не лише не допускати не правових дій, а й застосувати усю свою силу і професіоналізм у підтримці дій музейників і пам’яткоохоронців у їхньому щоденному протистоянні із «чорними археологами», нерівній боротьбі за збереження історичного середовища Києва, Львова, Одеси, Чернігова та інших історичних міст, недопущення захоплення і забудови берегової лінії Дніпра, великих та малих рік, морів та озер, винищення лісів, забруднення природного довкілля промисловими та побутовими відходами.

Пам’ятаймо безсмертні слова геніального Тараса Шевченка:

                   Схаменіться! Будьте будьте люди, бо лихо вам буде.    

 

Від імені Шевченківського національного заповідника       

 Ігор Ліховий, в. о. генерального директора

 

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!