Звернення Секретаріату Національної спілки письменників України до українців із нагоди Міжнародного дня рідної мови

676

З нагоди Міжнародного дня рідної мови Секретаріат Національної спілки письменників України звернувся до українців з привітанням.

Нижче – текст звернення.

Cьогодні весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови – світле свято, яке гуртує нації!

Як відомо, мова є ідентифікатором народу і людської пам’яті, ми народжуємося з нею і, йдучи у засвіти, залишаємо для нащадків.

Є мови вільні, а є поневолені. На жаль, ця аксіома залишається актуальною й досі.

З діда-прадіда українська мова змушена була тяжко й затято виборювати своє право на існування – і за часів царату, і часів комуністичного терору, і тепер, за часів тоталітарного путінського режиму. Так склалося історично, що північний сусід України – Росія завжди прагнула загарбати не лише Україну як частину Європи і як суверенну державу, а й знищити її мову.

Ми, українські письменники, цілковито усвідомлюємо вагу тієї відповідальності перед українським суспільством, яка покладена на нас, і маємо доводити своїм словом, що ми, українці, – європейська нація, яка відбулася попри всі негаразди, що розвивається й далі, а разом із нею – квітує і наша українська мова – мелодійна, гнучка, та, що залишає світлий слід і в душі, і в пам’яті не лише українця, а й чужоземця!

Мова – це не лише душа народу, а і його потужна зброя. Бо там, де вмирає мова, – умирає й нація. Народ, який послуговується чужою мовою, знищує своє коріння і ніколи не матиме буйної розлогої крони, тому що мова – як дерево, яке треба плекати, бо лише тоді воно буде родючим і подарує плоди.

Ми стоїмо на сторожі збереження нашої мови, бо всі прагнемо бачити її в наших нащадках!

Ми всі маємо пам’ятати й про тих українців, які змушені тепер перебувати під гнітом путінського режиму на окупованих російськими зайдами територіях незалежної України!

Українці окупованого Криму й окупованих частин Донецької і Луганської областей! У ваших жилах тече українська кров, кров вільної європейської нації! Не забувайте про це, навіть перебуваючи в жахному горнилі війни й пащеці лютого звіра, яким виступає Російська Федерація! Бо насамперед саме ви є втіленням того, чого боїться злочинний путінський режим, бо у ваших жилах тече кров вільного народу, тому ніщо й ніхто, жоден супостат, не зможе змінити ген української нації!

Окремо звертаємося й до свідомих українців Російської Федерації – у Росії навмисне створені такі умови, аби ви забули, хто ви є насправді, звідки ваш рід, а найжахливіше – путінська Росія позбавила вас найважливішого – вашої мови. Мільйони українців, які з різних обставин вимушені мешкати в Росії, – упосліджені в розвитку рідної української мови! Проте, ми переконані, що у ваших серцях є отой незгасимий вогонь українства, який вам залишили у спадок ваші пращури і який вас гартує й гуртує, – пам’ятайте про це й пишайтеся цим, бо саме цього незгасимого вогню жахається лютий ненажерний звір – кривава тоталітарна Росія!

Ми завжди маємо пам’ятати  всіх тих, хто загинув і досі гине за те, щоби називатися українцем, бути господарем на власній землі і мати власну мову!

Мова – це код нації, код, який наш народ передає з покоління в покоління, код, який і намагалися, і намагаються знищити наші вороги – голодоморами, гулагами, війнами, проте цей код – незнищенний! І ми всі доводимо це щодня!

І нехай цей код буде вічним, і нехай наша українська мова буде долучена до великої європейської родини, і нехай минуться всі негаразди, бо з нами велика суверенна Україна і Господь!

 

Секретаріат Національної спілки письменників України

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!