Жовта фарба на картині норвезького художника Едварда Мунка «Крик» з часом руйнується через підвищену вологість повітря. До такого висновку прийшла команда вчених, провівши рентген-аналіз мікропорошків фарби з полотна, пише Daily Mail.
За даними дослідників, сульфід кадмію, що входить до складу жовтої фарби, окислюється і вицвітає в умовах підвищеної вологості. Раніше вважалося, що до зниження якості картини призводять вплив світла на полотно. Саме тому «Крик» тримали в темному приміщенні і виставляли рідко – лише при контрольованому низькому освітленні і 50-процентній вологості повітря. Виходячи з результатів нового аналізу, вплив світла на картину насправді мінімальний.
Учені зробили висновок, що для виставлення «Крику» на постійну експозицію в музеї рівень вологості в приміщенні не повинен перевищувати 45 відсотків. При цьому рівень освітлення повинен бути збережений в рамках стандартного для приміщення з картинами, написаними «світлостійкими» фарбами.
«Це дослідження показує, що мистецтво і наука нерозривно пов’язані і що наука може допомогти зберегти твори мистецтва, щоб світ міг продовжувати захоплюватися ними протягом багатьох наступних років», – заявила Констанція Міліані, що вивчає мистецтво в італійському Національному дослідницькому інституті. Відзначається, що сульфід кадмію також використовується в полотнах Анрі Матісса, Вінсента Ван Гога і Джеймса Енсор.
Едвард Мунк страждав від хронічної тривоги. Під впливом своїх емоцій художник створив композицію «Крик», що стала виразом «нескінченного крику природи». Для відображення свого психо-емоційного стану він ретельно підбирав «кричущі» яскраві кольори. Автором було створено дві версії зображення: одна в 1893 році і друга в 1910. Саме друга версія картини піддалася вивченню фахівців. Тепер її планують виставляти в музеї Мунка, який після реконструкції відкривається в столиці Норвегії Осло.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал