Журнал Inker випустив номер, присвячений жінкам на війні

Журнал соціального мальопису Inker опублікував восьмий випуск «Жінки на війні», присвятивши його військовослужбовицям та медикиням на фронті.

Новий номер журналу вийшов 15 березня.

«У восьмому номері журналу соціального мальопису “Інкер” ви знайдете невигадані історії про чотирьох жінок, в життя яких прийшла війна. Для когось очікувано, для когось — ні. Їх обʼєднує одне — вони всі стали доброволицями. Вони не злякались не тільки смерті, але й часто зверхнього ставлення з боку колег — чоловіків-військових. Усім хоробрим посестрам присвячується…» — вказано в анотації.

У журналі зображені історії чотирьох українок, життя яких кардинально змінилося з приходом російської армії на територію України: «Пташка», «Як я стала госпітальєркою». «Позивний “Преса”» та «Смарагдовий снайпер».

«Бізнесвумен, яка мала приватний бізнес, а у лютому 2022 року сіла у “порш-каєн” та поїхала у військову частину, аби стати до лав захисниць. Дівчина, що не переносила виду крові, але стала бойовою парамедикинею. Репортерка, яка після смерті коханого вирішила приєднатися до лав ЗСУ та продовжити справу коханого. Та медикиня, спів якої було чутно на весь світ, навіть поки вона перебувала у полоні, — Пташка з “Азовсталі”», — розповіли автори Inker.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

У передмові до журналу редактор Сергій Колесніков зазначає, що для жінки-військової перемога на війні часто досі означає перемогу на двох фронтах: над ворогом і над побратимами.

«У другому випадку йдеться про перемогу над зверхністю, поблажливістю та подекуди, на жаль, і над сексизмом. Водночас не можна не дивуватись, наскільки швидко зросла роль військовослужбовиць в українському війську. У 2014-му вони хіба могли претендувати на якісь посади у тилових службах та медичці ротного рівня. Сьогодні жінки в ЗСУ керують танками, ротами та отримують генеральські звання. І це вже не виглядає, як якась західна екзотика. У світі такі зміни відбувалися впродовж життя кількох поколінь. В цьому номері ми намагалися простежити військовий шлях і мотивацію чотирьох доброволиць. Що спонукало їх вдягнули форму в скрутні для країни часи? Як воно працювати у “найбільш чоловічій професії” та в “найбільш чоловічій структурі”? Чи відрізняється ставлення ворога до полоненої від ставлення до полоненого?» — наголошує він.

divoche.media