Збірка творів Сковороди вийшла накладом 67 примірників

Збірка творів
Григорія Сковороди отримала гран-прі Всеукраїнського рейтингу ”Книжка року-2010”. Вийшла у харківському
видавництві ”Майдан” накладом 67 примірників. Обсяг — 1400 стор., вага — 1кг 150 г.

— Над книжкою
почав працювати 2001-го, — розповідає укладач, професор Леонід Ушкалов. —
Раніше Cковороду видавали з помилками. Замість староукраїнської літери ”ять”,
яка читається як ”і”, ставили російську ”е”. Писали не ”вітер”, а ”вєтер”. У
виданні 1973-го трапилося слово ”одебілілость”. Насправді треба ”оледелілость”
— взялося кригою. У діалозі ”Алфавіт миру” є фраза ”Оцей чоловік щось робить,
як ведмідь, навчений танцювати воробкі”. А треба писати ”В Робські”. Це —
білоруське містечко, де ведмедів учили танцювати.

Перший наклад
упорядник видав за свій кошт. Йому допоміг Олег Марченко, професор Московського
університету. Разом назбирали $1 тис. і влітку надрукували 67 примірників.

— Колеги з
канадійського університету Альберти назбирали ще невелику суму. Її вистачить на
300 книжок. Кожен примірник виготовляють вручну, він коштуватиме 200 гривень.

У номінації ”Красне
письменство” переміг роман киянки 50-річної Оксани Забужко ”Музей покинутих
секретів”. Книжка вийшла у столичному ”Факті”. За рік продали майже 20 тис.
примірників.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

— Роман Забужко
варто перечитати тим, хто недолюблював твори цієї авторки, — каже письменник
32-річний Тарас Антипович, який був у журі конкурсу. — Я ніколи не був
шанувальником Забужко, але ця її книжка найкраща. Хоч у дечому ця авторка не
може не дратувати. Її фірмова істерична інтонація, місцями нестерпне
багатослів’я нікуди не ділися.

Історичний роман
80-річної Ліни Костенко ”Берестечко” відзначили в поетичній номінації. Його
видали у столичній ”Либеді” 7-тисячним накладом. До нього додають диск зі
звуковою версією твору, яку записав Петро Бойко.

Поему Ліна
Костенко написала 1967-го. Потім тричі дописувала. Оформлював її столичний
художник Сергій Якутович.

— Ліна Василівна
не коригувала мою роботу. Сказала: подивлюся вже готову. На презентації
похвалила: ”Нарешті настав час поетів і художників”. Для мене це було
найбільшим щастям.