Документальний фільм “Ваш Василь” про поета Василя Стуса зняла 35-річна Світлана Рудюк. У назві — фраза, якою він підписував листи з ув’язнення. Про це повідомляє gazeta.ua.
У стрічці про нього згадують старша сестра Марія та син Дмитро. А також однодумці й товариші, зокрема філолог Василь Овсієнко, журналістка Маргарита Довгань. Звучать уривки з віршів, щоденників, листів, виступів і допитів.
— Використовували пряму мову, ніби поет розповідає свою історію, — каже Світлана Рудюк. — Фрагменти озвучив актор столичного театру Франка Ярослав Гуревич. Такий підхід — спроба сучасної кіномови. Щоб глядач сприймав Стуса як свого ровесника, з яким можна випити кави й поспілкуватися.
Стрічка охоплює останні 20 років життя поета. Від 4 вересня 1965-го, коли під час прем’єри стрічки “Тіні забутих предків” у столичному кінотеатрі “Україна” він публічно виступив проти масових арештів української інтелігенції, його звільнили з аспірантури Інституту літератури до ночі на 4 вересня 1985-го. Тоді Стус загинув у колонії для політичних в’язнів у Пермській області Росії.
Ключовою була робота з архівами. Вивчили всі шість томів кримінальної справи Стуса. Прочитала його листи до близьких. Поет майже все описував у щоденниках, намагався якомога більше інформації залишити про себе.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Співпрацювали з львівським репером Степаном Бурбаном. Головною музичною темою стала його пісня на вірш Стуса “Ще й до жнив не дожив”.
Для мене Стус — борець. Мав свої переживання, злами, сумніви. Усвідомлював себе частиною української культури. Мріяв займатися літературою, а не політикою. Бути поетом, а не дисидентом. Та радянський режим підштовхнув його до точки неповернення.
На відміну від багатьох своїх сучасників, розумів, що з тоталітарною системою нема про що домовлятися. Не зламався. Врешті репресивна машина обрала його як показового мученика.
Стус жив так, щоб не було за це соромно. Мав позицію і відстоював її. Його постать має показувати нам, що потрібно мати свої цінності, внутрішній стрижень. Розуміти, що бути українцем — це не просто одягти вишиванку, а щось робити на захист цих цінностей.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.