Секретаріат Національної спілки письменників України висловлює глибоке занепокоєння з приводу пропозиції секретаря Ради національної безпеки і оборони України О. М. Данілова запровадити в Україні латинський шрифт.
Ми вважаємо, що подібні ініціативи, вкинуті в інформаційний простір України, неприпустимі, бо не є конструктивними і не спрямовані на розбудову нашої держави, а лише посилюють напругу й роздратування в суспільстві.
З історії відомо, що вже були спроби перевести Україну на латинський шрифт. Проте ці спроби залишилися на локальному рівні, й далі вузького кола осіб, які й пропонували подібні зміни, на щастя, не поширилися. Нагадаємо зокрема про так звану «азбучну війну», яка розпочалася 1834 року після оприлюднення праці Йосипа Лозинського «Про впровадження польської абетки до руської писемності». Ця пропозиція зазнала гострої критики з боку тодішньої галицької інтелігенції, зокрема відомого українського письменника Маркіяна Шашкевича, який випустив брошуру «Азбука і Abecadło», де розкритикував запропоновані Лозинським нововведення. Згодом були й ще намагання нав’язати Україні штучний і непотрібний їй латинський шрифт, зокрема був указ австрійського імператора Франца Йозефа І, латинізований український правопис чеського філолога Йосифа Їречека, а згодом – пропозиції комуністичного прозаїка Сергія Пилипенка…
Як відомо, не підтримує пропозицію вищезгаданого чиновника мовний омбудсмен Тарас Кремінь, зокрема у коментарі редакції «Суспільного» він зазначив, що збереження кириличного алфавіту – це захист традицій та забезпечення функціонування української мови як державної.
Розкритикували пропозицію О. М. Данілова провідний мовознавець, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко, відомий історик Володимир В’ятрович, політик Павло Клімкін, архієпископ ПЦУ Євстратій (Зоря) тощо.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Секретаріат НСПУ переконаний, що ми не маємо права відмовлятися від своєї багатющої історичної спадщини. Україна таким химерним чином, через перехід на латинку, не потребує «наближення» до Європи, бо Україна – це і є Європа, і Європу треба мати в серці, в душі, у свої діях і вчинках. І сам такий «перехід» на латинку не зробить українців ні заможнішими, ні щасливішими, а привнесе в їхнє життя більше клопоту, непорозуміння й абсурдності. Ця пропозиція латинізувати українську абетку загрожує нашим культурним традиціям і підриває підвалини нашої національної ідентичності, яка складалася віками й тисячоліттями.
Секретаріат НСПУ